У житті пасторів і служителів бувають прозаїчні важкі моменти. Коли важко рухатися далі, коли приходить духовна втома і більше нічого сказати людям. У військовій термінології такий стан називається «туман війни» - приходять сумніви у своєму покликанні і нам не зрозуміло, що робити і чи варто рухатися далі.

Бог будує церкву, використовуючи таланти своїх дітей. Як творити служіння, розуміючи роль кожного члена церкви? Хорошим прикладом церковного будівництва для нас є першоапостольська Церква з її організацією служіння (структури). Приймаючи таке бачення для життя та служіння, Церква, насправді, стане надією для цього світу.

«Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!»
(1 до Коринтян 9:24)

Характер християнського лідера визначає розвиток його служіння. В умовах глобальних викликів християнські служителі переживають спокусу обмежитися мінімумом - «утримати, що мають», забуваючи про нові перспективи свого розвитку. Їхнє бачення досить обмежене, щоб молитися про щось більше. Це не ознака їх скромності, але, скоріше, обмеженості.

Служіння Павла, «апостола язичників», мотивує нас, служителів 21 сторіччя, наслідувати приклад тих, хто ніколи не зупинявся на досягнутому. Його мета виконати своє призначення в повноті. Його служіння - приклад для нас: як бачити далі досягнутого результату? Як правильно переживати успіх? Як дисциплінувати себе для ефективного розвитку служіння в сучасних умовах?

Антонюк Валерій -- Віце-президент Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів. Пастор церкви «Преображення», м. Київ. Разом з дружиною Анною виховує сина і дочку.

«І покинули вони Господа, та й служили Ваалові й Астартам. І запалав Господній гнів на Ізраїля, ... .. де вони ходили, Господня рука була проти них на зло... І Він дуже їх тиснув» (Книга Суддів 2:13-15). Ось так сумно закінчилася історія народу Божого після славного завоювання землі обітованої. Важливо відзначити, що це сталося вже в наступному поколінні після Ісуса Навина.

Що сталося з чоловіками і їх посвятою? Чому чоловіки не займають активної позиції в церкві, а їх долею стають азартні ігри, наркотики, пияцтво і злочинність? Як розвивати чоловіче служіння в церкві, щоб надихнути братів до духовного зростання і зрілості?