Menu
RSS
logo
Ви тутГоловна/Новини/Руслан Малюта розказав про рух «Світ без сиріт»

Руслан Малюта розказав про рух «Світ без сиріт»

Руслан Малюта розказав про рух «Світ без сиріт»

З 13 по 16 листопада в Києві відбудеться Східноєвропейський лідерський Форум (СЄЛФ). Напередодні події Координатор секції «Сімейне служіння» Руслан Малюта відповів на питання про цінність родини, а також про очікування від майбутнього Форуму.

Руслан Малюта – голова міжнародного руху «Світ без сиріт». Це рух християн, церков і організацій, які працюють в єдності для досягнення загальних цілей: охопити всіх дітей-сиріт справжньою християнською любов’ю,  дати можливість кожній дитині вирости в люблячій родині та попередити сирітство. Руслан більше десяти років працює у сфері захисту і допомоги дітям-сиротам і дітям груп ризику в Україні, є експертом з питань усиновлення, а також займається викладацькою та тренерською діяльністю. Руслан та його дружина Анна  - батьки чотирьох хлопчиків.

- Що спонукало Вас займатися дітьми, які позбавленні батьківської опіки, та дітьми-сиротами?

Я однозначно можу сказати, що обов’язок кожного християнина – це допомогти дитині-сироті. Слово Боже про це говорить дуже ясно. Я можу підтвердити це і як теолог  за освітою. Скажу відверто - я не мріяв про це з самого дитинства. І навіть більше, провівши на той момент уже більше 10 років у церкві і закінчивши духовний навчальний заклад, я не розумів наскільки це питання є важливим для Бога. Я вдячний Йому, що трохи більше 10 років назад, у моєму житті відбулося декілька подій, які стали відкривати мої очі. Я став свідком першої зустрічі батьків і дитини, яку вони всиновлювали.  На моїх очах відбулося чудо. Я досі отримую листівки від них на Різдво. Також мене вразило, коли вуличні діти відкинули мою пропозицію поміняти пакет з клеєм на банани (за мого дитинства банани були великою рідкістю і верхом бажань). Комусь це може показатись смішним, бо на вулиці часто відбуваються більш страшні речі, але саме ця картина назавжди відбилась у моїй пам’яті, як символ чогось неправильного в житті дитини. Минуло ще декілька років перш ніж я остаточно зрозумів, що у Бога є своє дуже конкретне уявлення  про моє покликання, і взаємозвя’зок між ним та дітьми-сиротами.

- Розкажіть про ідею створення міжнародного руху «Світ без сиріт».

Офіційно про створення міжнародного руху «Світ без сиріт» було оголошено на другий день Східноєвропейського саміту священнослужителів «Захисти сироту – зміни майбутнє», який відбувся в Києві у лютому 2013 року. Ми бачили як Бог використовує команду України для підтримки міжнародного руху із захисту прав сиріт. Така діяльність стала поширюватися на інші країни світу: Білорусь, Росію, Румунію, Молдову та інші. Перед мною стало питання: яка роль у цьому нашої команди та мене особисто. Було прийнято спільне рішення про те, що я буду фокусуватися на інших країнах, а Роман Корнійко візьме для себе відповідальність за Україну. Діяльність, що направлена на роботу з дітьми-сиротами є дуже важливою, бо у світі нараховується 152 мільйони сиріт. Ми бачимо позитивні результати нашої роботи і готові йти далі. Міжнародний рух «Світ без сиріт» у своїй діяльності будується на партнерських принципах.

- Хто буде спікером на Вашій секції під час проведення Східноєвропейського лідерського Форуму?

Цього року на секції «Сімейне служіння» будуть ділитися досвідом і відкриттями пастори, місіонери і лідери християнських організацій з України, так і з Європи, США і Кореї. Серед них – президент МГО «Асоціації милосердя «Еммануїл» Стів Вебер, президент Альянсу «Україна без сиріт» Роман Корнійко, пастор і засновник служіння JaronMinistrisДжим Сізі, місіонер з Південної Кореї Чел Кью Парк та інші служителі.

- Чому тематика родини настільки важлива у сучасному світі?

Очевидно, що сучасна родина переживає глибоку кризу. Певною мірою це відноситься і до багатьох християнських родин. Маємо визнати, що в наш час церкви та родини наповненні духовними сиротами, людьми, які не мають близьких, особистих відносин з Богом. Ті, що тривалий час допомагають дітям-сиротам, приходять до розуміння, що сирітство – це, перш за все, відсутність взаємовідносин. У цьому контексті дар усиновлення людини Небесним Батьком і спілкування з Ним дають можливість не тільки жити відповідно до покликання, але й дозволяють побудувати здорові відносини у родині, церкві, суспільстві. З іншого боку, життя дитини в повноцінній родині і спілкування  з батьками є своєрідною моделлю, яка допомагає людині будувати особисті відносини з Богом.

Теми родини та служіння дітям сиротам дуже пов’язані. Коли ми розмовляємо про світ без сиріт або про подолання  проблем сирітства, фактично мова йде про декілька завдань. Першим завданням є : як не допустити того, щоб діти ставали сиротами, а це можна зробити тільки через статус родини чи підтримку родин, особливо таких, які знаходяться в кризовому стані або важких життєвих обставинах. Друга задача – це знайти родини для тих дітей, які їх потребують.

Обидва рази фігурує слово родина. Тому довготерміновий успіх бачення «Світу без сиріт» залежить від того, наскільки у світі будуть цінуватися родини, наскільки вони будуть укріплюватися, повноцінно виконувати свої функції та обов’язки. Важливо, щоб у цілому розвивалась культура усиновлення і виховання дітей. І тому ми достатньо активно підтримуємо різноманітні просімейні ініціативи. Таким чином, дані теми досить природньо  поєднуються на Форумі.

Але одразу потрібно відзначити, що кожна з них потребує власного підходу. Наприклад, в нашому напрямку ми фокусуємося на більш професійній складовій цього процесу: як працювати з дітьми, як шукати родини, як готувати родини. Якщо мова йде про родину як таку, піднімаються теми: як готувати молодь до сімейного життя, як вирішувати проблеми, що зустрічаються на шляху, як запобігти розлученням, і так далі.

На секції будемо говорити і про те, якою важливою в родині є роль батька. Бо це є найбільш актуальною проблемою сьогодні, якщо говорити про цінності родини і потреби дітей-сиріт. Розглянемо у досить широкому контексті як працювати з батьками, починаючи з відносин між чоловіком і жінкою, а більш вузько – як родинам долати труднощі, які приходять при вихованні прийомних дітей. На нашу думку, родина повинна мати певний ресурс, бути готовою до усиновлення. Можемо навести певну аналогію готовності родини зі значенням олімпійських ігор для спортсмена. Як ці ігри  для спортсмена є певним піком прояву довгих років тренувань, так і усиновлення для родини – вона має бути готова до приймання дитини та подальшого виховання.

На секцію ми запрошуємо тих лідерів, яких цікавлять питання родини, питання батьківства, всиновлення. Все це частини одного цілого. Для того щоб виконалося бачення «Світу без сиріт», потрібно не тільки підвищувати сімейні цінності, але й мати міцні родини. Проблема сирітства – це не тільки проблема дітей в інтернатах. Це проблема зруйнування відносин між батьками і дітьми. Фактори різні, але найбільша кількість – це залежності, бідність, жорстоке поводження і насилля. І дуже багато подібних ситуацій є і в зовнішньо благополучних родинах, де батьки не прикладають зусиль і часу для побудови і укріплення відносин з дітьми, не задовольняють потреби дітей у спілкуванні. Тому маємо ситуацію, де, здається, дітиначебто й мають батьків, але фактично вони є духовними, емоційними сиротами.   

Нам не хотілося б штучно роздувати проблему, але кожен з нас повинен задати собі питання: а не є мої діти сиротами? Інколи ми думаємо, що сам факт, що ми є, дає відповідь на питання. А це не так. В контексті родини кожен чоловік повинен себе спитати, чи відчуває моя дружина, що у неї є люблячий і турботливий чоловік. Оце є питання. Одного штампу у паспорті або проживання з дитиною на одній житловій площі не достатньо. Дітям необхідні справжні батьки, як біологічним, так і прийомним. Жінкам потрібні чоловіки,  з якими вони будуть будувати відносини, разом вирішувати якісь питання і долати труднощі, будуть укріплювати власну родину. І тільки тоді буде формуватися ресурс з міцних родин, необхідних для подолання сирітства в наших країнах. Бо побудувати такі відносини – це дуже серйозне завдання. Для того щоб родина могла прийняти дитину, подружжя повинно мати гарні і уже сформовані відносини. А вже завдання інших інститутів: церкви, держави, громадських організацій підтримати цей процес, максимально допомагаючи родинам.

- Ваші побажання учасникам форуму?     

Під час робочої командировки у Непал, я розмовляв з пастором, який висказав дуже важливу і глибоку думку: нам потрібно нове покоління батьків, яке б мало пріоритет виховання дітей, які можуть змінити світ. Нажаль, на сьогодні домінуючим пріоритетом є матеріальні цінності, забезпечення матеріального благополуччя і т.д. Це домінування необхідно змінити в меншу сторону. Повинні вирости діти, які почнуть змінювати світ на краще. Тому хочеться побажати учасникам Форуму, щоб саме вони стали частиною цього нового покоління батьків.  

вгору