Як бути місіонером там, де ти живеш — Ед Сівець [відео]

Чому саме на дітей? Є декілька цьому причин, зокрема, з ними легше працювати. Окрім того, у зв’язку з ранньою смертністю (середній вік нижчий 30 років) служити дітям «перспективніше».

Наша недільна школа в 3 рази більше, аніж церква, а молодіжне служіння — в 4 рази більше, аніж церква.

Важливим моментом є також клініка, позаяк складно зцілювати душі, якщо не зцілені тіла.

Як бути місіонером там, де ти живеш? Адже тут не Африка, тут інші виклики.

Є таке поняття «образ місіонерства». Зазвичай в розумах людей місіонер — це людина, яка поїхала дуже далеко в африканську країну, де все дуже погано, багато хворіб. Тому, коли звучить заклик «чи готовий ти бути місіонером?», ми «завантажуємо» цей образ і говоримо «ні». Та насправді місіонер — це людина, яка є причиною зміни інших людей.

Важливо, що насильні зміни неефективні в роботі з дітьми. Я порівнюю ці зміни із зарядкою телефону: навіть телефон останньої моделі не здатен працювати без зарядки. Ми в церкві в Африці зробили розетки, щоб люди могли зарядити свої телефони, а ми в час зарядки телефону можемо «зарядити» їх душі.

Є таке поняття, як «керигма». Задача полягає в тому, щоб відфільтрувати чисте Слово Боже від різних культурних нашарувань та домішок і донести його, чисте Слово, людям. Церква чи християнин робить систему доступу до благодаті з урахуванням місцевої культури. Апостол Павло говорить: «А гелленам і чужоземцям, розумним і немудрим я боржник» (Рим.1:14). Ісус Христос прийшов як «набір перехідників», щоб дати «зарядку» найбільш різним людям. Відкидати ідентичність людини — це неефективна місія і це не Євангеліє.

Ще момент: якщо ми неміцно «сидимо в гнізді розетки», то з часом ми можемо «витягнутися з розетки», позаяк після навернення будуть випробування.

Чому Ісус посилав учнів по двоє? Потрібен друг, людина, яка тебе втримає, коли ти відпадатимеш.

Правило №1 для комунікації: Ніколи нічому не дивуватися відкрито. Моя реакція читається і будує стіну.

Будувати стіну — багато розуму не треба. Для досягнення інших потрібні мости.

Правило №2: Якісний підхід до справи.

Формула досягнення авторитету: К + Ж + Ч = АВТОРИТЕТ.

К = Компетентність. Якщо ти в чомусь є більш компетентним, аніж інші — до тебе звертатимуться люди.

Ж = Жертовність. Неможна, маючи компетентність, не бути жертовним. Але потрібно бути й компетентним, інакше ми не зможемо допомогти. В США є приказка: «Уяви, що твій лікар навчався так само, як і ти».

Ч = Час. Має минути час, щоб ці дві речі принесли плоди.

Правило №3: Людей потрібно любити.

Я це називаю «п’ять стадій любові».

1. «Я всіх люблю». Нові місіонери всіх люблять. Але ця любов недовготривала.

2. Наступна стадія називається «Є запитання» чи «Я вас ненавиджу, ви не даєте себе полюбити».

3. «Повбивав би!» Ми молимося, щоби Бог дарував нам любов.

4. «Не все так погано». Виявляється, є люди, які бажають змінюватися.

5. «Люблю». Звучить так само, як і 1ша стадія, але полярно відрізняється, вона значно глибша.

Якщо я не місіонерствую — значить, я втратив зміст християнства. Якщо я не впливаю на своє оточення — значить я ігнорую Велике Доручення.

Місія — це не тільки Африка, це там, де я знаходжуся.

Ед Сівець — викладач, місіонер, блогер.