Ісус: справжній чоловік — Едвін Луїс Коул

Ісус прийшов на землю, «ставши подібним до людини» (До Филип’ян 2:7). Ким би не був Ісус окрім цього, Він був чоловіком, мужчиною. Бог Отець проголосив Його Сином Людським. Ісус був явлений світу в час випробувань, що випали Йому, як Справжній Чоловік!

Навіть Пилат, правитель окупованого римлянами Ізраїлю, об’явив світу, що зустрів справжнього чоловіка (Івана 19:5). До цього він бачив багатьох чоловіків у хвилини кризи. Вони ставали перед його трибуналом, і він вершив над ними суди і виносив вироки. Пилат бачив, як під його натиском розкривається характер людини, а всіляке удавання тане. Одначе зустрівши Христа, Пилат перейнявся повагою до Нього.

Пилат шукав можливість відхилити вимоги натовпу, але до мозку кісток він був політиком. Майстер компромісу, він міг завжди поступити так, як було вигідно для збереження своєї влади і положення. Отже, він поступився народу, але зробив це лише після того, як відкрив їм свої думки і почуття про Людину, яку вони вимагали розіп’ясти. «Я не знаходжу в Ньому жодної провини», — оголосив він. Коли Пилат вмивав руки перед розгніваним натовпом, що викрикувала вимоги про розп’яття Ісуса, він намагався показати релігійним лідерам і всьому народу, що не хоче брати на себе провину за смерть цього праведного Чоловіка (Матвія 27:24). Потім Пилат звелів написати «Цар Юдейський» на латині, грецькою і єврейською мовою (Івана 19:19-20). Це були мови державної влади, культури і релігії. Таким чином Пилат пояснив всім народам, Хто такий Ісус.

Ісус народився у яслах, виріс в будинку теслі і працював у теслярській майстерні. Він жив як простий робітник, хоча мав царську гідність. В роки служіння в Нього не було власного будинку, однак Він зрідка терпів потребу в їжі чи даху над головою. Він помер на хресті як ворог держави. Він був похований в чужому гробі. При цьому протягом всього земного шляху Він виконував призначення значно більше, аніж Його земне життя.

Ісус прожив тридцять три роки. Тридцять років були підготовкою до трьох років служіння. Коли Він говорив про добродійство терпіння, Він говорив про те, що переживав Сам. Жодного разу ані в словах, ані в ділах не проявивши поспіху, Він дочекався Свого часу. Терпіння — якість, необхідна в процесі підготовки.

Його життя було «Світлом людей» (Івана 1:4). Його шлях — шлях праведності. Його діяльність носила відбиток вічності. Все це, і навіть більше, проявлялось в кожному Його слові, думці і дії.

Ісус Христос був найбільш зрілим і сильним із чоловіків. Він зовсім не був тим м’яким, безхребетним, боязким і покірним чоловіком, яким Його часто хибно зображають письменники і художники. Він був чоловіком, і Він був мужнім. Ісус міг проявляти неймовірну лагідність і щире співчуття до вдови, до хворого чи потребуючого. Якщо ж фанатизм і лицемірство намагались кинути Його виклик, то вони зустрічали Його праведний гнів.

Коли Ісус побачив дім Свого Отця, місце поклоніння Богу, занечищене нечестям і шахрайством міняйл, Він з обуренням вигнав їх звідти: Він бажав, щоб дім Його Отця знову став домом молитви (Матвія 21:12).

Мудрість Ісуса ставила в тупик законників, для них вона була докором, але відкривала істинну природу Бога Отця тим, хто повірив Йому. Він говорив релігійним лідерам, що їх нещирість і лицемірство не пустять їх на небеса, тоді як митники і блудниці, що розкаялися, будуть прийняті Богом. Він влаштовував розбірки фарисеям, називаючи їх «гробами покрашеними», «зміями» і «родом гадючим» за те, що вони довго і голосно моляться, щоби всі навколо бачили і чули їх. Коли ж їх ніхто не бачив, вони обкрадали старих і слабких (Матвія 23:13-33).

Якщо Ісусу намагались кинути виклик релігійні фанатики, що хизувались своєю святенницькою набожністю, Він перед усім світом розкривав їх істинну природу.

Одного разу вони приволокли до Ісуса жінку, про яку сказали, що зловили її в момент перелюбу. Вони наполягали, щоби, згідно із законом Мойсея, її побили камінням. Їм дуже хотілось дізнатись, що Ісус скаже і зробить. Сміливо дивлячись їм просто в очі, Ісус сказав: «Хто з вас без гріха, нехай перший на неї той каменем кине!...» (Івана 8:7). Ті, хто звинувачували жінку, один за одним почали йти геть, залишились тільки Ісус і жінка.

Справді, вона була великою грішницею, але зараз вона стояла в присутності великого Спасителя. Ісус тихо й милостиво промовив: «Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!» (Івана 8:11).

Це Справжній Чоловік, повний милосердя, лицарства і доброти до потребуючих.

Його досконало збалансоване життя демонструє гідність, не перевершену ким-небудь з інших історичних персонажів, що жили на землі до Нього чи після. Його сильні сторони, що проявились в Його взаємовідносинах, брали початок у внутрішній впевненості Його особистості. Він знав, Хто Він, чого хоче і що Йому належить здійснити.

Ісус ніколи не втрачав самоконтролю. Ніхто інший не був підданий такому приниженню гідності, як Він. Будучи на хресті, терплячи неймовірний біль, Він поглянув вниз і побачив Свою матір зі Свохм учнем Іваном. З ніжністю Він попросив учня турбуватися про матір так, немовби це була рідна мати Івана (Івана 19:26,27).

Великий, але смиренний; з почуттям власної гідності, але невибагливий; милостивий, але обурений несправедливістю; ніжний, але непохитний; святий, але людяний; такий, що воює проти, але жалісливий; правдивий, але розуміючий, повний мудрості, — Він показав приклад найкращих якостей, які є в людині. Він зразок справжньої мужності.

Уривок із книги Едвіна Луїса Коула "Справжній мужчина. Як ним стати".

Едвін Луїс Коул — засновник і президент Християнської чоловічої асоціації, звертається до чоловіків свого покоління з пророчою вістю. Він стверджує, що бути справжнім чоловіком і бути подібним до Христа — одне й те саме. Коул говорить про те, яким повинен бути чоловік, його служіння змінило сотні тисяч життів. Всесвітньо визнаний проповідник, лектор, телеведучий і автор багатьох бестселерів, Коул постійно подорожує в різні куточки світу, розповідаючи сильній статі, як здійснити свої мрії і стати справжніми чоловіками, орієнтуючись в своєму вченні на приклад Христа.