Про проблеми сім'ї і дітей в Україні — Микола Кулеба [відео]

Розкажіть загалом про Вашу діяльність. Можливо, є якісь цікаві ситуації, якими можете з нами поділитися?

В своїй роботі дуже часто ми опираємось на допомогу соціальних служб, дуже багато церкви допомагають. Я розпочав свою роботу ще 17 років назад в роботі з вуличними дітьми, це була більше волонтерська діяльність, я відчув покликання допомагати дітям.

Робота з захисту прав дітей пов'язана з труднощами і зустрічами з бідами і біллю дітей. Біль дитини торкається серця. В нас дуже багато нещасних випадків з дітьми, коли вони гинуть, отримують пошкодження. І я думаю, основна задача і уряду і церкви полягає в тому, щоб дати можливість дітям виростати в мирі і безпеці.

Статистика говорить про те, що в середньому батько вділяє спілкуванню з дітьми не більше 3х хвилин. Як можна при такому рівні спілкування виховати дитину правильно?

Зараз ще з'явились діти із зони АТО. Які заходи Ви можете вчинити, щоб їм допомогти?

Військовий конфлікт, що триває, призвів до того, що 600 тисяч дітей проживає на окупованих територіях, 250 тисяч дітей вимушені були переселитися. Україна була не готова до цього. Я постійно співпрацюю з Кабінетом Міністрів з цього приводу. Мова йде і про психологічні травми дітей, і про працевлаштування переселенців. Багато сімей, які навіть не постраждали від АТО, знаходяться в складному матеріальному стані. Якщо говорити про прифронтову зону — це близко 20 населених пунктів, там діти постійно чують звуки обстрілів, і там необхідно працювати з ними. Багато хто не бажає покидати свої житла навіть під небезпекою. Часто в таких випадках через постійний стрес батьки не здатні прийняти адекватні рішення. В Дебальцевому іноді годинами необхідно було вмовляти сім'ї переселитися.

У Вас в дитинстві було бажання допомагати дітям?

Я не можу сказати, що це було бажання з дитинства. В 27 років я шукав своє покликання, чим я можу служити, і побачив, що воно полягає в допомозі дітям. Кожній дитині необхідно допомогти знайти своє покликання, тому що вони — мабутнє країни. На жаль, суспільство, сформоване за часів Радянського Союзу, залишається споживацьким, і якщо ми хочемо бути європейським суспільством — нам необхідно брати на себе відповідальність і допомагати іншим. Якщо ми бачимо неблагополучну сім'ю, де не можуть виховати дитину, ми маємо допомогти їм, і мова не тільки про державу, а й про церкву, і про сусідів. Наші діти потребують спілкування. Статистика говорить про те, що в середньому батько вділяє спілкуванню з дітьми не більше 3х хвилин. Як можна при такому рівні спілкування виховати дитину правильно? Щодня, вкладаючи в інших дітей, я думаю також і про своїх дітей. Кожна друга дитина живе з мамою без батька. Батьки, беріть на себе відповідальність! Виховуйте своїх дітей!

Сьогодні в Україні 36 тисяч християнських церков і всього 8 тисяч дітей-сиріт в інтернатах! Якщо кожна п'ята церква візьме одну дитину-сироту з інтернату — у нас не буде дітей-сиріт в інтернатах!

Мама ваших дітей є Вашою молитовною підтримкою?

Так, звичайно. Весь дім на ній, і вона підтримує мене молитовно. Ми розпочали 17 років назад з роботи з безпритульними дітьми.

Тоді, 17 років назад, була якась модель роботи з дітьми, якесь відкриття?

ТаК, звісно, це було відкриття від Бога. Я молився про це, і мені була відкрита ця модель роботи з дітьми. Адже мало просто витягнути дитину з каналізації — їй необхідно дати їжу, одяг, соціалізувати. Я вважаю, що сьогодні ми повинні більш професійно підходити до волонтерської діяльності, адже сьогодні дитині потрібні не подарунки на Різдво і Пасху, а довготривалі відносини і сім'я, яка дає любов, тепло, турботу, підримку, покаже і навчить, як створити сім'ю. З 106 тисяч дітей, що виховуються в інтернатах, 97 тисяч дітей — не сироти, у них є батьки, які відправили їх туди, в інтернат з різних причин — по причині бідності, інвалідності. Сьогодні в Україні 36 тисяч християнських церков і всього 8 тисяч дітей-сиріт в інтернатах! Якщо кожна п'ята церква візьме одну дитину-сироту з інтернату — у нас не буде дітей-сиріт в інтернатах!

Держава бачить якимось чином необхідність в допомозі і підтримці дітям, здійснює її?

Держава надає матеріальну підтримку прийомним сім'ям, дитячим будинкам сімейного типу і дітям під опікою — це 2 прожиткових мінімуми, близько 3 тис грн, і додатково 35% за послуги з виховання дітей (для будинку сімейного типу). Також робота з виховання — це прогалина, яку необхідно заповнити, бо вихователів для таких дітей надто мало.

Микола Кулеба — Уповноважений Президента України з прав дитини. У 2001 році заснував, а у 2002 році очолив доброчинну організацію "Відкрите серце". За п'ять років роботи в цій організації Микола Кулеба створив модель реабілітації дітей вулиці "Служба спасіння дітей" і відкрив мережу спеціалізованих центрів по роботі з дітьми вулиці.