Усиновлення сиріт - Петро Дуднік [відео]

В кінці 1990х років дуже багато дітей жило на вулиці. Ця проблема шукала відгуку в наших серцях.

Так, можливо, ми й не спасемо всіх дітей вулиці в Україні, однак тих, до кого доторкнемось - врятуємо. Наш сиротинець "Паруса надії" розпочався без бюджету, без проекту, просто у відповідь на біль дитячих сердець.

Ніхто не здатний замінити ні тата, ні маму. Дитячий будинок може бути тільки перехідним етапом спасіння дитини.

Церква і виключно церква - це реальна відповідь на проблему сиріт. У світі 150 млн сиріт, це сьома за рахунком "нація".

Проблема інтернату в тому, що він виховує дітей із споживацьким мисленням. Такі діти вважають, що їм всі все повинні дати. Коли вони виходять у віці 16-18 років у реальне життя, то виявляються до нього зовсім не готовими.

Ми з вами всі - всиновлені діти Небесного Отця.

Проблема нашої ментальності - в національному егоїзмі кожного з нас. Бог хоче змінити ментальність нації. Усиновлення - це інструмент зміни ментальності нації. Пробудження не прийде на егоїстичну націю.

«Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої? Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!... Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх... Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю... Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе! Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!»(Іс.1:12-17)

Згадайте: коли Йов оправдовувався перед Богом, серед своїх заслуг він згадував, що він не минав сироти.

Яка мотивація усиновлення дитини? Правильна мотивація - робити це заради Господа!

Послух Богові приносить в життя благословіння, так само непослух - приносить прокляття.

Якщо ми не візьмемось за інститут сім'ї, то ще довго будемо усиновлювати дітей.

Петро Дуднік - керівник Проекту національного усиновлення "Ти будеш знайдений". Співзасновник Альянсу "Україна без сиріт". Пастор церкви "Добра звістка", м. Слов'янськ. Сімейни консультант, автор програми "Підготовка до подружнього життя". Закінчив Слов'янський державний педагогічний університет за спеціальністю: практична психологія і дошкільне виховання. 

Під час військових дій, починаючи із квітня 2014 року, очолив активну евакуацію мирного населення з зони бойових дій міст Слов'янська, Краматорська, Горловки, Донецька, Луганська, Дебальцевого і Вуглегірська. Разом із церковною командою посвячених людей евакуювали більш, ніж 16000 чоловік. Співзасновник Місіонерської школи для прифронтових територій. Є одним з керівників місіонерсько-волонтерських центрів у прифронтових містах (Золоте, Попасна, Миронівський, Світлодарськ, Авдіївка, Мар'їнка, Сєвєродонецьк, Щастя, Рубіжне, Артемівськ, Артемово).