Бог будує церкву, використовуючи таланти своїх дітей. Як творити служіння, розуміючи роль кожного члена церкви? Хорошим прикладом церковного будівництва для нас є першоапостольська Церква з її організацією служіння (структури). Приймаючи таке бачення для життя та служіння, Церква, насправді, стане надією для цього світу.

«Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!»
(1 до Коринтян 9:24)

Характер християнського лідера визначає розвиток його служіння. В умовах глобальних викликів християнські служителі переживають спокусу обмежитися мінімумом - «утримати, що мають», забуваючи про нові перспективи свого розвитку. Їхнє бачення досить обмежене, щоб молитися про щось більше. Це не ознака їх скромності, але, скоріше, обмеженості.

Служіння Павла, «апостола язичників», мотивує нас, служителів 21 сторіччя, наслідувати приклад тих, хто ніколи не зупинявся на досягнутому. Його мета виконати своє призначення в повноті. Його служіння - приклад для нас: як бачити далі досягнутого результату? Як правильно переживати успіх? Як дисциплінувати себе для ефективного розвитку служіння в сучасних умовах?

Антонюк Валерій -- Віце-президент Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів. Пастор церкви «Преображення», м. Київ. Разом з дружиною Анною виховує сина і дочку.

«І покинули вони Господа, та й служили Ваалові й Астартам. І запалав Господній гнів на Ізраїля, ... .. де вони ходили, Господня рука була проти них на зло... І Він дуже їх тиснув» (Книга Суддів 2:13-15). Ось так сумно закінчилася історія народу Божого після славного завоювання землі обітованої. Важливо відзначити, що це сталося вже в наступному поколінні після Ісуса Навина.

Що сталося з чоловіками і їх посвятою? Чому чоловіки не займають активної позиції в церкві, а їх долею стають азартні ігри, наркотики, пияцтво і злочинність? Як розвивати чоловіче служіння в церкві, щоб надихнути братів до духовного зростання і зрілості?

Сучасний світ змінюється настільки стрімко як ніколи. Серед цих змін є величезні блага, якими ми насолоджуємося: розвиток медицини покращує наше здоров'я і продовжує нам життя; досягнення науки і техніки дозволяють нам бути більш ефективними у реалізації нашого призначення.

Чи використовуємо ми, як пастори і церковні лідери, поняття «цілісна біблійна духовність»? Це поняття набагато ширше, ніж християнський світогляд. Тому що світогляд – це наш спосіб сприймати навколишній світ. Духовність – це наш внутрішній світ і спосіб нашого життя.

Характер служителя визначає його служіння. У наш час багато говорять про здібності і обдарування лідерів. Християнські керівники обговорюють стратегії, оцінюють перспективи і аналізують можливості. Все це має значення, але не є визначальним у розвитку служіння.

Вивчаючи книгу пророка Даниїла, ми бачимо героїв, які змінювали історію. Це представники великого покоління оновлених людей Ізраїлю. За відступлення від Божих істин ізраїльтяни були відведені в вавилонський полон, але там в печі страждань вони здобули духовне очищення. У вавилонському полоні народилося нове покоління людей, вірних Господу.

Сучасний світ і культура впливають на християн. Вони пропонують свої варіанти дій, призводять до проблеми і не дають відповіді на питання, як проблему вирішити. Тому в різних життєвих сферах у нас повинні бути кордони. «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Приповісті 13:20).

Сергій Павлович Цвор є заступником старшого єпископа Об'єднаної Церкви Союзу ХВЄ Республіки Білорусь і єпископом Об'єднання ХВЄ в м. Мінськ і Мінській області.