Menu
RSS
logo
Ви тутГоловна/Новини/Бог за П’ятидесятницю, а не за Вавилон

Бог за П’ятидесятницю, а не за Вавилон

Бог за П’ятидесятницю, а не за Вавилон

Наступного тижня в Києві відбудеться Східноєвропейський Лідерський Форум, на який зберуться євангельські лідери з різних країн Східної Європи. Член оргкомітету форуму і координатор секції «Церква і громадянське суспільство», пастор церкви Іван Предтеча в Мінську Антоній Бокун поділився посланням про біблійний задум по відношенню до народів.

Читаючи Біблію, ми ясно бачимо, що Богу подобається різноманітність народів і культур. В цьому різноманітті проявляється велич Творця, який не повторюється в Своїй творчій діяльності. Також в 11 главі книги Буття ми читаємо про те, що багатоманітність націй і мов є серйозною перепоною для поширення гріха. В Писанні ми неодноразово бачимо, що обіцянка піднести новий народ є одним з аспектів Божого благословення. І навпаки, зникнення того чи іншого є крайнім вираженням гніву Божого.

Вмираючи на хресті, Ісус Христос викупив не тільки окремих людей, але весь світ, всі народи. Тому Він послав Своїх учнів «навчити всі народи». В день П’ятидесятниці Дух Святий, коли зійшов на апостолів і дав їм розмовляти на різних мовах, засвідчив про викуплення народів. В кінці часу кожен народ принесе до Божого трону свою славу і честь (Об. 21:26). І це не станеться раніше, ніж Євангеліє Царства буде проголошене  для свідоцтва всім народам (Мат 24:14).

Протягом віків християни виконували доручення свого Господа, не просто приводячи до Христа особистості, але змінюючи народи. І не дивно, що для більшості сучасних народів першими книгами на національній мові стали книги Священного Писання. Цілий ряд алфавітів, наприклад, вірменський чи слов’янський, були створення спеціально для розповсюдження Євангелія.  За останні декілька століть саме християнські служителі стояли біля витоків національного відродження народів, що втратили або навіть не мали своєї державності. Ті народи, відродження яких мало солідну християнську основу, досягли успіху в національній побудові. А там, де на чолі національного руху стояли інакші сили, нації до сьогоднішнього дня переживають труднощі в самоідентифікації.

Ассірійці і вавилоняни, прагнучи створити непохитну імперію, переселяли і змішували народи, прагнули всім нав’язати свою мову і спосіб життя, виховували людей, які були б зобов’язані імперії усім. Проте Божим стандартом в житті людського суспільства є не Вавилон, де панує одна мова і одне наріччя. Божий стандарт – це П’ятидесятниця , коли кожен свідчить про велич Бога своєю мовою. Тому й сьогодні християни покликані розбудовувати свій народ як благочестивий, християнський народ, який здатний принести свій дар Господу усієї землі.       

вгору