Menu
RSS
logo
Вы тутГалоўная/Рэсурсы секцый/Эвангелізацыя/Коли Ісус плаче - Олесь Дмитренко [відео]

Коли Ісус плаче - Олесь Дмитренко [відео]

Коли Ісус плаче - Олесь Дмитренко [відео]

Коли Ісус плаче? А коли плачемо ми? Розглядаємо цю тему разом із Олесем Дмитренко.

Цікаво, що Ісус НЕ плаче, коли Його б’ють, принижують. Він плаче в несподіваних випадках.

Три випадки в Біблії, коли Ісус плаче:

1. Він плаче за своїм побратимом, Лазарем.

2. Він плаче за Єрусалимом, за своїм народом.

3. Він плаче в Гефсиманському саду, за всім народом.

1. Ісус плаче за своїм побратимом, Лазарем.

«Був же хворий один, Лазар у Віфанії, із села Марії й сестри її Марти» (Iван.11:1)

«Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат! А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжалобився та й зворушився Сам, і сказав: Де його ви поклали? Говорять Йому: Іди, Господи, та подивися! І закапали сльози Ісусові...» (Iван.11:32-35)

Чому ми плачемо, коли бачимо смерть? Тому, що ми створені для життя, а не для смерті!

2. Ісус плаче за Єрусалимом.

«І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним, і сказав: О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це. Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди. І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх...» (Лук.19:41-44)

Історія Ізраїлю сповнена болю і трагедій. Ісус прагне спасіння для Єрусалиму.

3.Ісус плаче за всім народом.

«Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою. І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був» (Євр.5:7,8)

«І приходять вони до місцевости, на ім'я Гефсиманія, і каже Він учням Своїм: Посидьте ви тут, поки Я помолюся. І, взявши з Собою Петра, і Якова та Івана, Він зачав сумувати й тужити... І сказав Він до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут і пильнуйте! І Він відійшов трохи далі, припав до землі, та й благав, щоб, як можна, минула Його ця година. І благав Він: Авва-Отче, Тобі все можливе: пронеси мимо Мене цю чашу!... А проте, не чого хочу Я, але чого Ти...» (Мар.14:32-36)

Справжнє християнство преображає, нікого не залишає байдужим.

Християнство не може не бути впливовим. Воно має трансформувати суспільство.

За що ми «плачемо»? Чи плачемо ми взагалі?

— Ми втратили в Україні багато людей. Населення України в 1993 році – 52 млн, сьогодні – 42 млн. Понад 8 тис людей загинуло під час воєнних дій на Сході України.

— Винищення української мови, яке мало місце в історії України (заборона книгодруку, використання української мови).

Чому Бог повинен благословляти народ, за який ми не плачемо і не переживаємо?

Яка моя позиція стосовно свого народу?

Лазар воскрес. Але багато служителів і церков – це «Лазарі», які ніколи не воскреснуть. Не вкладайте свої сили в «Лазарів», які ніколи не воскреснуть.

Олесь Дмитренко - проректор зовнішніх зв'язків Української Євангельської Теологічної Семінарії. Автор книг "З понеділка до п'ятниці", "Корупція: кістка поперек горла", а також перекладів з англійської на українську мову таких книг, як "Духовне лідерство", "Ісус на сторінках Біблії" та ін. Автор численних пісень прославлення та їх перекладів, записав альбоми прославлення "Хліб життя", "Ті, хто з Богом ідуть", "Світло життя" та інші. Одружений, батько двох дітей.

уверх