Вплив церкви на сучасне мистецтво.

Певно, в християнському світі навряд чи є настільки суперечливе поняття, як «мистецтво». Зважаючи на це, організатори Форуму присвятили такій «неоднозначній» темі окрему секцію.

Ми вирішили поговорити про сучасні погляди на мистецтво з координатором секції «Мистецтво» Альоною Ситник, автором і виконавцем християнської музики, режисером низки успішних про-лайф концертів «У захист життя», а також концертів, що присвячені Дню Реформації у Мінську, співавтором і режисером християнських мюзиклів «Моє серце б’ється» , «Увага – Життя!».

- Альона, ваша секція представляє собою великий інтерес, тому що  сьогодні християни дуже мало дискутують про сучасне мистецтво, не зважаючи на те, що люди практично кожен день попадають під його влив через музику, фільми та ін. Багато віруючих взагалі стараються уникати подібних тем для обговорення. Про що піде розмова на Форумі?

Розмова буде присвячена саме цій проблемі – недостатньої уваги Церкви сфері мистецтва. Так, ця сфера непроста у розумінні, і потребує ретельного вивчення і осмислення призначення, що дароване Богом. І ігноруючи її, ми просто ігноруємо одну з сутностей нашого Господа – сутність Творця. Думаємо ми про мистецтво чи ні, воно є і активно впливає на нас. Через те, що у Церкви не знаходиться достатньо часу займатися даним питанням, піднімаючи християнське мистецтво, їй доводиться виділяти набагато більше часу, щоб відбивати стріли світського гуманізму і постмодернізму.

Разом з Брюсом Літлом (доктором філософії релігії) ми будемо розмишляти про апологетичну цінність мистецтва. Про те, як можна доносити християнський світогляд через образотворче мистецтво, архітектуру, кінематограф і музику. Розглянемо проблеми сучасного мистецтва через лекцію кандидата філософських наук і арт-критика Світлани Стоян «Сучасні арт-технології і християнські ідеї». Будемо розмишляти про те, якими якостями повинна мати творча особистість християнина на прикладі видатного німецького композитора Й.С.Баха. А також будемо дискутувати про сучасне християнське кіно.

- Сучасне мистецтво активно пропагує в своїх виступах, інсталяціях і арт-акціях цінності, що докорінно суперечать християнському світогляду. Якою на Ваш погляд повинна бути відповідь на сучасні виклики у вигляді агресивної пропаганди культури смерті, розпусти, асоціальної поведінки?

Безперечно, відповіддю не може бути мовчання. На жаль, це є проблемою. Часто Церква займає позицію ізоляції від гріховного світу, помилково думаючи, що тоді ця проблема її не торкнеться.  Варто визнати, що невіруючі, які активно пропагують свої ідеї через ЗМІ і різноманітні види мистецтва, досягають також сердець і розуму віруючих людей. Кожна людина має потребу в мистецтві, створюючи чи споглядаючи його. І якщо віруючий не має можливості споглядати християнське мистецтво, то він шукає здійснення цього в світі.  Тому Церква має думати про створення християнського мистецтва як для самих християн, так і для невіруючих.

І осуджуючи вади суспільства, ми маємо бути почутими ними, бо «віра від слухання». А значить мало проповідувати з кафедри церкви, потрібно проповідувати в ефір, використовуючи всі види мистецтва, а також ЗМІ. Адже місце Церкви Божої на вершині гори, а не в її ущелині. Відповідальність Церкви  показувати Божі стандарти у всіх сферах життя суспільства.

- Ви є організатором багатьох успішних театральних проектів. Виходячи з Вашого уже десятилітнього досвіду діяльності в цій сфері, чи спроможна така художня форма вплинути не тільки на побутову поведінку, зокрема на відношення до проблеми абортів, але і на світогляд суспільства?

З кожним роком, з кожним проектом я все більше пересвідчуюсь у тому, що мистецтво є найпотужнішим інструментом впливу не тільки на душу людини, але також на її розум і дух. Будь-яка ідея ( гарна чи погана), що почута людиною просто в ефірі, найчастіше залишається у неї на рівні інформації, яка потребує обробки для того, щоб  у підсумку стати чи не стати частиною його світогляду. Мистецтво цей процес прискорює, так як надана ідея уже задіює не тільки не тільки наш розум, але також емоції і, на кінець, дух. В театрі чи в кіно глядачу надається можливість побачити власну проблему, яка спроектована на певного героя, зі сторони. Це допомагає сформувати своє відношення до конкретної проблеми або просто дозволяє задуматися над нею, чи служить передумовою для внутрішніх чи зовнішніх змін. Я особисто чула багато свідоцтв того, як після спектаклю «Моє серце б’ється», що  стосується проблеми абортів, багато людей  змінювали свою позицію по відношенню до них.  Більшість  говорили про світло, чистоту та щирість, які просто лились зі сцени. Цього вони уже давно не спостерігали в теперішніх театральних постановках. Людям властиво шукати істину. Але найчастіше вони не ідуть за нею зразу в церкву. Вони шукають її в різноманітних видах мистецтва. І якщо, на кінець, Істина знайде їх з риштувань сцени, кіноекрану, музичного твору або полотна художника, то невдовзі стає частиною їх самих і наближує, хоча б на крок, до свого Творця. Питання в тому, чи буде достатньо таких творів мистецтва, які помогли б шукаючим знайти Істину. 

Східноєвропейський Лідерський Форум відбудеться проходить з 13 по 16 листопада в Києві.

Реєстрація  триває до 5 листопада.