Як помісній церкві завоювати довіру оточуючих — Джей Істман [відео]

Це:

— Милість. Це коли Бог робить для нас щось, що ми самі не можемо зробити. І також, коли ми допомагаємо іншим, хто не здатен вижити (наприклад, сиротам).

— Милість → Євангеліє → Висловити (проявити на практиці)

↓

Пояснити (проголосити, що означає Добра Новина)

Часом люди використовують милість чи милосердя. Але як нам реагувати на це? Молитися, продовжувати сіяти... Коли ми висловлюємо милість, а люди використовують її на власну користь — це знак Божої милості і нагадування нам про наше власне положення. Це повертає нас до смиренного положення перед Богом.

І ми продовжуємо «сіяти сім’я», проявляти милість, і шукати при цьому людей, які будуть відкриті, а не користолюбні.

Ісус сказав «Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки» (Матв.10:16)

Я працюю в атеїстичній частині Німеччини, і якщо там просто сказати людині: «Привіт! Ти — грішник, і тобі потрібна Божа милість і прощення гріхів через Ісуса», то це приблизно те ж, що й сказати: «Привіт, я вірю в Санта-Клауса, і він спасе тебе». Потрібно не тільки пояснити Євангеліє, але й виразити його.

Що означає для церкви будувати довіру в суспільстві, особливо в невіруючому місті?

Мартін Лютер бачив, що церква не була відкрита для того, щоби являти милість Божу людям. Чи є в нас якась добра пропозиція, твердження для людей нашого міста, за яким вони могли б відрізнити нас?

Наша церква в Берліні має назву «А+»: «А» — це перша літера назви нашого району міста, а «+» — це символ того, що ми несемо щось нове і позитивне, символ хреста. Наше розуміння хорошого і позитивного приходить від хреста Ісуса. Наша ціль — благословляти.

Подивимося на підвісний міст. Ми бачимо лише його частину, але не бачимо анкерів, які повинні бути міцними. Анкери — це ваше бачення. Якщо ваше бачення не є по-справжньому серцебиттям вашої церкви, якщо це просто слова, воно не витримає ваги взаємовідносин з невіруючими людьми. Це також ваша репутація. Якщо ваша репутація незрозуміла для них — ваш «міст» також не витримає взаємовідносин. Репутація може бути й негативною, люди можуть говорити «мені не подобається ця церква», але вона повинна бути зрозумілою.

Ще підвісному мосту потрібні дві опори. Ці опори — це практичні проекти, які церква запускає чи бере в них участь. Чи можуть бути проекти, які ви починаєте, але не ви продовжуєте.

Коли ми робимо тільки один проект, люди можуть подумати, що це несерйозно, просто хобі. Якщо ви ведете два проекти — це вже серйозніше, а краще й три.

Якщо я запропоную розмову про милосердя чи Євангеліє — це не працюватиме. Я пропоную поговорити про якість життя. Німеччина — це країна якості.

Ми говоримо про якість різних сфер життя:

1. Матеріальна і практична.

2. Соціальна і міжособистісна.

3. Фізіологічна і емоційна.

4. Духовна і віра.

І ми говоримо про те, що духовна сфера є джерелом якості для всіх решти.

Джей Істман — євангеліст і засновник церков в США і країнах Європи з 2001 року. Займає керівні позиції в таких організаціях: керівник групи Берлінських Південних церков, зайнятої насадженням церков; регіональний директор європейського відділення «Місії для світу» (MTW Europe) і «Глобального тренінгу і розвитку в Європі» (Global Training and Development for Europe). З дружиною Холлі виховує трьох дітей.