Як церкви можуть допомогти служителям — Чарльз Грендісон Фінней

1. Будь-ласка, чітко усвідомте, в теорії і на практиці, що служитель не може забезпечити пробудження наодинці. Я згадаю один випадок. Декілька років назад один служитель працював там, де спостерігалось пробудження; до нього прийшов старійшина церкви, що знаходилась неподалік, і просив його піти і проповідувати там. В тій церкві ніколи не було пробудження, і старійшина шкодував про таке положення. Він розповів, що в них було два чудових служителі, однак один повністю виснажив себе і помер; а інший втомився і, охолонувши, покинув їх. Тепер вони являють собою жалюгідну і слабку церкву, і перспективи їх похмурі, якщо тільки вони не переживуть пробудження. Ось чому старійшина благав цього служителя піти і допомогти їм.

Він видавався дуже засмученим, і служитель чув його схлипування. Зрештою, служитель запитав: «Чому у вас ніколи не було пробудження?» — «Я не знаю», — відповів старійшина. «Тепер я бачу, чого ви бажаєте: ви вбили одного служителя Божого і зламали другого, так, що він був змушений покинути вас. Зараз ви хочете забрати ще одного і вбити його; це диявол послав вас сюди, щоби переконати мене піти і гойдати вашу колиску. Господь забороняє вам мати служителя до тих пір, поки церква ваш не пробудиться для своїх обов’язків».

Старійшина був вражений, бо був праведним чоловіком. Сльози потекли з його очей, але він визнав, що церква його це заслужила. «А тепер», — сказав служитель, — «чи будете ви вірні, і чи підете ви додому і розкажете церкві те, що я кажу? Якщо так, і прихожани виявляться вірними і пробудяться для своїх обов’язків, вони отримають служителя, я це гарантую». Старійшина погодився і виконав свою обіцянку; він пішов додому і розповів церкві, як жорстоко було з їх боку просити іншого служителя, поки вони самі не пробудилися. Люди глибоко сприйняли його слова і визнали свої гріхи, і пробудились для своїх обов’язків. Служитель був посланий до них, і настало чудове і могутнє пробудження.

2. Моліться за вашого служителя. Служителі не просять народ молитися за них ані просто як за людей, ані за те, щоби вони могли мати надмір духовних сил єдино для своєї радості. Однак вони знають, що якщо церква не має сильного бажання благословляти духовну працю служителя, то вона спокушує Бога, очікуючи, що це станеться саме собою.

Християни повинні бути натреновані, як армія солдат

Я знаю церкву, яка возносила молитви до Бога про свого служителя щоденно і з неймовірним хвилюванням очікувала побачити Дух Святий в ньому і в його працях. Коли вони таким чином очікували і молилися, які ж переживання і знамена проявлялися на зібранні! Вони відчували невимовне хвилювання в очікуванні сильного і дієвого Слова; і коли вони бачили відповіді на свої молитви і чули слово чи фразу, що зігрівали серця і чинили дію в людях, ви могли побачити їх душі цілком в їх очах!

3. Церква повинна утримувати служителя, і його підтримка не залежить від невіруючих.

Церква повинна слідкувати за дією проповідей

4. Слідкуйте за тим, щоби все навколо було зручним для людей, що присутні на зібранні. Якщо людям незручно сидіти, важко привернути і зберегти їх увагу. А якщо вони неуважні, вони не здатні навернутися.

5. Слідкуйте, щоби дім Божий утримувався в чистоті. Дім Божий повинен утримуватися в такій же чистоті, яку ви бажаєте бачити у власних домах.

6. Важливо, щоби в приміщенні було достатньо тепло, але не спекотно. Приміщення повинне добре провітрюватися. Зі всіх будівель церковна будівля повинна бути влаштована найбільш досконало.

7. Церква повинна слідкувати за дією проповідей. Я не хочу сказати, що варто витягувати шиї і стріляти очима по всьому залу. Однак варто, по можливості, спостерігати, і якщо помітите якусь людину, на яку проповідь вчинила враження, підійдіть до неї і направте її до Спасителя.

8. Членам церкви варто дізнатися, що вони можуть зробити, навчитися цьому, а потім виконувати свої обов’язки. Християни повинні бути натреновані, як армія солдат. Обов’язок і зобов’язаність служителя — навчати їх для праці, виховувати і направляти їх, і вести їх таким шляхом, щоби досягнути найбільшого морального впливу. У цьому випадку вони матимуть тверду основу для виконання своїх обов’язків, будуть на вірній дорозі.

Уривок з книги Чарльза Грендісона Фіннея (Фінні) «Як сприяти пробудженню». Повний текст книги (російською мовою) доступний за посиланням: http://www.blagovestnik.org/books/00412.htm.

Чарльз Грендісон Фінней (Фінні) (1792-1875) народився в 1792 році в м. Воррен, штат Коннектикут, США. Він вивчав право і став адвокатом. В 1821 році навернувся до Ісуса Христа через самостійне вивчення Біблії і залишив свій скептицизм. Незабаром після навернення він відчув заклик залишити адвокатську практику і розпочати проповідь Євангелії. Фінні почав проповідувати і в 1824 році був рукопокладений в Пресвітеріанській Церкві.

Був пастором в Нью-Йорк-Сіті, пізніше в Оберліні (штат Огайо). В 1851 році став президентом Оберлінського коледжу.

Його метод: організація зібрань для тих, хто шукає спасіння, на яких можна було задавати запитання і отримати відповідь, був названий «Новий вимір». Переважаюча в той час форма кальвінізму спонукала людей пасивно очікувати, допоки Господь не наверне їх, але Фінні описував навернення, як дію людської волі, цілком доступну для всіх. Тема відповідальності людини розглядається у всіх його працях про пробудження. Традиційно пробудження розглядалося як суверенна дія Божа, про яку ми можемо тільки молитися. Бог же може розпочати пробудження тоді, коли Він цього заюажає. Фінні ж робив особливий наголос на важливості підготовки до пробудження. Пробудження можна підготувати. Фактично, воно може розпочатися, якщо тільки є відповідні умови.

При підготовці матеріалу використовувалися фотографії із сайтів pinterest.com, pentecostaltheology.com, harlowhiteministries.com.