Характеристики впливової меншості - Михайло Мокієнко [відео]

Історія Ізраїлю говорить про те, що коли Ізраїль знаходився у меншості - він був впливовим, коли ж Ізраїль був у більшості - він втрачав свій вплив. Ми хочемо бути більшістю, але чи будемо ми тоді впливовими?

"За третього року царювання Йоякима, Юдиного царя, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, до Єрусалиму, та й обліг його. І дав Господь в його руку Йоякима, Юдиного царя, та частину посуду Божого дому, і він вірправив їх до краю вавилонського, до дому свого бога, а посуд відправив до скарбничного дому свого бога. І сказав цар до Ашпеназа, начальника його евнухів, щоб привести з Ізраїлевих синів, і з царського, і з шляхетського роду, юнаків, що нема в них жодної вади, і вони вродливого вигляду та розумні в усякій мудрості, і здібні до знання, і розуміють науку, і щоб у них була моторність служити в царському палаці, і щоб навчати їх книг та мови халдеїв. І призначив їм цар щоденну поживу, з царської їжі та з вина, що сам його пив, а на їхнє виховання три роки, а по закінченні їх стануть вони перед царським обличчям. І були серед них з Юдиних синів Даниїл, Ананія, Мисаїл та Азарія. А начальник евнухів дав їм інші імена, і дав Даниїлові ім'я Валтасар, а Ананії Шадрах, а Мисаїлові Мешах, а Азарії Авед-Неґо. І поклав Даниїл собі на серце, що він не оскверниться їжею царя та питвом, що той сам його пив, і просив від начальника евнухів, щоб не осквернитися. І дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів" (Дан.1:1-9)

Навуходоносор забирає святині, щоб відібрати в Ізраїлю майбутнє. Юнакам дали три роки навчання, у якого була конкретна мета: "вавилонізація" мислення. Піком цієї дії було перейменування. Перейменування свідчить про світоглядне перетворення. Ізраїльські імена прославляли Єдиного Бога ("Даниїл" - "Бог мій суддя", "Мисаїл" - "хто такий, як Бог"), в той час, як нові дані юнакам імена були присвячені поганським божествам ("Валтасар" - "Бел, хорони царя", "Шедрах" - поганське божество, те ж "Мешах").

Важливі пункти відносно характеристик впливової меншості:

1. Боже покарання - це можливість повернутись до впливу.

Як ми сьогодні відносимось до покарання? Ми маємо бути готові до переформатування від Бога через покарання.

Наша сила - у глибині наших переконань!

2. Вірність Богу - передпосилка впливу.

Церква була народжена Ісусом на Голгофі і явлена в День П'ятидесятниці. Свята Трійця посилає Церкву на виконання місії.

3. Ісус повпливав на меншість, марґінез: географічний (Галілея), соціальний (митники, жінки, раби).

І перед цим марґінезом стоїть задача повпливати на народи. Пневмоцентризм стає передпосилкою впливу.

В 2му розділі книги Дій на покликану меншість сходить Святий Дух і робить її здатною виконати місію.

Як мій особистий духовний досвід впливає на мою місіологію?

Для виконання місії церква потребує спільності. Койнонія (спільність), що виникла, була місіологічно привабливою, адже горизонтальні зв'язки були сильнішими за вертикальні.

Книга Дії 2й розділ говорить, що християни жили в гострому есхатологічному очікуванні. Матеріальні речі були засобом досягнення місії, а не самоціллю. Ми живемо в час матеріалістичної "диктатури речей", де матеріальні речі є самоціллю: люди витрачають життя на заробляння грошей для купівлі чергових речей, але після їх здобуття знову розчаровуються і продовжують витрачати життя намарно.

Якщо Бог допускає страждання - Він же дає ресурси, аби їх пройти

Впливова меншість сьогодні:

1. Меншість повинна знати більшість.

Меншість - вона кмітлива, чутлива, тому вона і впливова. Христос намагався трансформувати культуру зсередини.

2. Формування цілісного біблійного світогляду.

Наш світогляд фрагментарний з двох причин. По-перше, через наш прикордонний статус (адже ми знаходимось між Європою і Росією). Друга причина - радянський експеримент. В 1929 році вийшов закон, що заборонив релігійним спільнотам бути активними поза межами культових споруд. Спочатку він був негативно сприйнятий Церквою, яка мала тоді місіонерський дух, але потім прижився, внаслідок чого через надто завантажені графіки Церква не працює в цьому світі, не виконує свою місію.

Ми знаємо, як поводитись в Домі Божому, але не знаємо, як - поза його межами

3. Розвиток відносин і пошук каналів соціалізації.

Сьогодні люди не здатні сприймати істину від випадкових незнайомих людей.

4. Пророча меншість.

Церква присутня в цьому світі, як пророк. І навіть ще нічого не кажучи, вона живе не так, як цей світ.

5. Пророча символіка.

Коли слова втрачають зміст, мають значення дії.

Впливова меншість - це спільність Духа, вірна Писанню, чутлива до більшості. Вона пророкує цілісне послання і здійснює свою місію без страху гонінь.

Михайло Мокієнко - кандидат історичних наук, проректор Львівської Богословської Семінарії. Викладає дисципліни: "Історія Церкви", "Історія євангельського руху" та ін. у державних та богословських вузах. Спеціалізується на вивченні п'ятидесятницького руху в Україні. Автор 15 наукових публікацій. Разом із дружиною Катериною виховує трьох дітей.