Місія на лінії фронту – Петро Дуднік [відео]

Я пам'ятаю 1990-ті роки, коли ми розпочали служіння євангелізації, і це був час пробудження. Але я впевнений, що євангелізація неможлива одними лише шоу, місіонерство і пастирство неможливе без занурення в біль людей.

Наприкінці 1990-х в нас було багато дітей вулиці, і ми розпочали служіння їм, почали годувати їх, займатися з ними. Через рік ми відкрили дитячий будинок «Паруса надежды», позаяк розуміли, що самого спілкування із ними мало.

У книзі пророка Ісаї Господь звертається і говорить про те, що Йому ненависні жертви тих, хто не чинить діл правди, служачи тим, хто має в цьому потребу.

 "Нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю! Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'я Мої? Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!... Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх... Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров'ю... Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе! Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!" (Іс.1:11-17)

Ми як церква були завжди орієнтовані на біль. Побачивши, що навколо Слов'янська є багато населених пунктів, в яких немає церков, ми ще до війни розробили програму донесення Євангелії їх жителям. І ми зрозуміли, що реагування на біль — це момент виживання церкви.

В момент потрясіння лише церква, орієнтована на місіонерство і служіння людям, виживе і виросте.

На початку 2014 року Бог відкрив мені, що прийдуть потрясіння і ми вирішили створити продуктові запаси. Не всі розуміли, для чого це потрібно, але все ж мені вдалося переконати братів, і ми це зробили. Пізніше ми відкрили одномісячну місіонерську школу.

В основу місіонерства ми ставили три речі:

1. Формування довіри – 25% часу.

2. Організація церкви – 75%.

3. Подтримка довіри – 25%.

Наша основна ціль євангелизму  — змінити ментальність нації відносно євангельських церков.

Кінцева наша мета — вплив на місто, а не тільки ріст церкви.

Ми повинні розуміти, що війна в Україні — це в першу чергу не війна Росії проти України, а духовна війна червоних духів комунізму і православія, що повстали. І вирішення цього конфлікту, відповідь на нього знаходиться не на Заході і не на Сході, а в Бога, і принести її здатні люди Божі, тобто ми з вами.

Петро Дуднік – керівник Проекту національного усиновлення "Ти будеш знайдений". Співзасновник Альянсу "Україна без сиріт". Пастор церкви "Добра звістка", м. Слов'янськ. Сімейний консультант, автор програми "Підготовка до подружнього життя". Закінчив Слов'янський державний педагогічний університет за спеціальністю: практична психологія і дошкільна освіта. Під час військових дій, починаючи із квітня 2014 року, очолив активну евакуацію мирного населення з зони бойових дій міст Слов'янська, Краматорська, Горловки, Донецька, Луганська, Дебальцевого і Вуглегірська. Разом із церковною командою посвячених людей евакуювали більш, ніж 16000 чоловік. Співзасновник Місіонерської школи для прифронтових територій. Є одним з керівників місіонерсько-волонтерських центрів у прифронтових містах (Золоте, Попасна, Миронівський, Світлодарськ, Авдіївка, Мар'їнка, Сєвєродонецьк, Щастя, Рубіжне, Артемівськ, Артемово).