Два світогляди, дві революції — Джим Дейвідс [відео]

Французьку революція ілюструє картина взяття Бастилії, в той час як американську — прийняття Конституції. Французька революція, почавшись взяттям Бастилії, завершилась правлінням терору.

Джордж Вашингтон, творець Сполучених Штатів Америки, присягав на Біблії, і його присяга полягала в тому, щоби дотримуватися Конституції. В свою присягу він додав слова «І нехай допоможе мені Бог».

Отже, чому ж був різним вихід революції? Обидві революції цінували «свободу, рівність і братерство», однак під цим вони мали на увазі цілком різні речі. Французький уряд протримався всього лише 15 років, американське ж продовжує існувати з 1778 року. Чому? Французька революція через 15 років призвела до диктатури Наполеона Бонапарта, американці ж більше зосередилися на волевиявленні народу.

В цьому прослідковується різниця світоглядів. Що ж таке світогляд? Це суміш глибоко вкорінених переконань, що забезпечують спосіб розуміння людини і Всесвіту. Це як окуляри, що дають нам бачити світ певним чином. Світогляд допомагає нам зрозуміти ціль людини, створення людських відносин і визначення моралі. Він допомагає нам відповісти на головні запитання світобудови:

-Хто я?

-Звідки я?

-Куди я йду?

-Яка ціль мого життя?

-Що не так з людством?

-Що можна зробити, щоб це виправити?

Світогляд мають всі. На нього впливають батьки, вчителі, люди навколо нас, ЗМІ. Всі джерела інформації.

Ми віримо, що Бог створив людину за Своїм образом. Це дає нам можливість відчувати себе особливими. За еволюцією, ми розвилися від нижчих істот. Якщо ти походиш від якоїсь давньої бактерії багато років назад, чи маєш ти якісь невід’ємні права? Чи вплине твоя думка про своє походження на твою поведінку?

Гуманісти вважають, що людина за своєю природою є доброю, християни ж вважають, що людина за своєю природою гріховна, тому гуманісти вважають, що людину виправить освіта, а християни бачать вихід у викупній жертві Христа.

Світське суспільство бачить вирішення проблем у світовій утопії, ідеальному суспільстві. Комунізм був одним із світоглядів, що прагнули до створення певної утопії.

В християнському світогляді ми бачимо ціль людини у виконанні волі Божої і утвердженні Царства Божого тут на землі; світський же світогляд ставить в центр всього людину.

Американці вважають, що Бог наділив людину невід’ємними правами, а уряду доручив обов’язок забезпечувати їх дотримання і карати зло. Римл. 13 каже, що Бог поставив уряд, тобто християни — не анархісти. При цьому уряд не може бути суверенним над всім.

Французи стверджували, що Творця немає, а люди за своєю природою добрі і будуть любити один одного і турбуватися, коли погані закони будуть спростовані, а виступати проти суспільства — це виступати проти добра.

Всі ми маємо рівні права, але ми не рівні у своїх талантах і даруваннях! Хтось розумніший за інших, хтось красивіший, хтось спортивніший за інших. Хтось досягне успіху швидше, хтось — повільніше.

Французи говорили, що люди рівні колективно, коли вони підпорядковуються загальній волі і відмовляються від особистих бажань. Особисте бажання — злочин проти суспільства.

Немає нічого поганого, щоби любити Батьківщину, але спочатку слід любити Бога, потім — свою сім’ю, і вже потім — Батьківщину. Суспільство може помилятися. Америка робила погане в минулому, і ми маємо право це критикувати.

Уряд. Американці — децентралізоване із системою стримувань і противаг. Ми маємо три гілки влади — Президент, конгрес (палата представників і сенат) і судова влада. Така система сповільнює процес прийняття рішень, але вона були створена отцями-засновниками США, які розуміли гріховність людини.

Мораль. Американці говорили, що повинна бути особиста відповідальність, тому що суспільство не може існувати, коли кожен сам по собі. Французи ж стверджували, що добродійство досягається, коли всі люди єдині в служінні суспільству. Кінцевим результатом, в Америці, окрім громадянської війни, було 266 років стабільності, французи ж отримали правління терору, а потім диктатуру через Наполеона.

Цитати отців-засновників США

«Релігія і мораль є найбільш важливими елементами громадянського суспільства» (Джордж Вашингтон)

«Без релігії не буває доброчинності, і без доброчинності — свободи, а свобода — це і є ціль і життя всіх республіканських урядів. Без релігії навчання наносить шкоду моралі і принципам людства» (Бенджамін Раш)

Цікаво, що коли прийшло пробудження і сильний рух Духа Святого у Вельсі, таверни почали втрачати своїх клієнтів, і в поліції зменшився обсяг роботи.

«Тільки доброчинні люди здатні на свободу» (Бенджамін Франклін)

2Хр. 7:14 говорить «і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!» — Бог каже «люди Мої», а не всі люди.

Джим Дейвідс – директор програм «маґістр юриспруденції» і «маґістр мистецтв», а також доцент кафедри юриспрунденції в Університеті "Ріджент", США. Із 2003 р. профессор Дейвідс викладає такі предмети, як конституційне право США, виборче право, політична філософія, релігійні і соціальні ініціативи, апеляційна адвокатура, християнські основи уряду і судової практики. Перед приходом в "Ріджент" в 2003 році Джим Дейвідс був заступником директора і радником департаменту юстиції США з питань релігійних і соціальних ініціатив. Понад 40 років є членом Християнської Правової Спілки, першого і найбільшого товариства юристів-християн США. Одинадцять років Джим Дейвідс був членом ради опікунів ХПО і два роки головою ХРО. Під час роботи в департаменті юстиції Джим Дейвідс був членом законодавчої ради ХПО і відстоював право на релігійну свободу і відміну абортів в парламенті США. Джим Дейвідс закінчив Колледж Кальвіна і Університет Д'юка. Джим і С'ю Дейвідс одружені більше 30 років, виховали чотирьох дітей.