Економіка і Реформація — Роман Шеремета [відео]

Якщо ви подивитеся на визначення, що таке економіка — одного визначення немає. Зараз найбільш визнане визначення економіки — це наука, яка вивчає людську поведінку. Вона дуже відрізняється від інших наук тим, що вивчає причинно-наслідковий зв’язок.

Кореляція не завжди означає причинно-наслідковий зв’язок. Наприклад, кореляція між кількістю морозива, яке з’їдається, і кількістю утоплеників, не означає прямий зв’язок між цими явищами.

Три основні методи в економічній науці, які ми використовуємо:

1. Теоретичний.

2. Емпіричний.

3. Експериментальний.

Вернон Сміт показав, що ми можемо робити експеримент в економіці — до нього ніхто не розглядав економіку як експериментальну науку.

Наші припущення (beliefs) можуть бути теж невірними, але ми можемо їх перевірити.

В економічній теорії ми мали три припущення, у які вірили економісти:

1. Ринки. Ви знаєте історію про попит і пропозиції — коли попит перетинається з пропозицією ми маємо точку рівноваги і всі ціни на ринку мають тяготіти до цієї точки, але аби це було насправді, усі гравці на ринку мають володіти повною інформацією.

2. Формування цінових «бульбашок». Ідея в тому, що вони не мають формуватися.

3. Люди не хочуть співробітничати і довіряти один одному — це було дуже широковідоме припущення, у яке вірили.

По пункту 1 — насправді знати кожному інформацію не обов’язково.

По пункту 2 — досліди не підтверджують це, і досвід економічної кризи 2008 року підтверджує нам, що цінові «бульбашки» таки здатні утворюватися.

У нас була зустріч в парламенті, і ми говорили про те, що дуже часто в Україні проводяться економічні реформи без жодного емпіричного дослідження — «можливо, це спрацює, а можливо ні», і це дуже погано.

То що ж впливає на економічний розвиток? У нещодавно виданій книзі «Чому нації занепадають» Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона говориться про важливість ефективних державних інституцій.

Ще одним фактором розвитку економіки, на що вказував ще Макс Вебер, є питання цінностей і віри.

Ми у книзі «Реформація: успіх Європи і шанс для України» подивилися на те, що ж призвело до успіху Європи. Ми побачили, що країни протестантські мають економічне зростання, вище, аніж католицькі і ще вищі, аніж православні.

Ми знаємо, що конкуренція провадить до зростання. Католицька Церква мала монополію на релігію, і це гальмувало зростання. Мартін Лютер, коли прийшов, сказав, що ніхто не має монопольного права на релігію — спасіння лише через Христа. Статистика говорить, що релігійна свобода провадить до зростання економіки.
Також має значення освіта. Саме якісна освіта, а не кількість студентів чи років, проведених за партою, має значення. Лютер проголошував принцип Sola Scriptura — «Тільки Писання», що спонукало людей здобувати грамотність, аби вміти читати. В нас склався стереотип, що протестант — це неграмотна людина, а в Європі — навпаки.
Ми погоджуємося з тим, що для економіки мають значення радше біблійні принципи, закладені Реформацією, а не сама релігійність як така.

Роман Шеремета — доктор економіки, професор Кейс Вестернського університету (США).

Дивіться також: «Реформація: успіх Європи і шанс для України» — Роман Шеремета [відео].