Ервін Люцер «Хрест Гітлера» [анонс книги]

Я вирішив розібратися, яким чином Гітлер звів християнську церкву (я знаю, що 95 процентів населення Німеччини були або протестантами, або католиками). Я хотів зрозуміти, чому християни в Німеччині в єдиному пориві сміливо і одностайно не осудили Гітлера. Мене цікавило, чому мільйони радо прийняли гакенкройц (крючкуватий або ломаний хрест) Гітлера і наклали його на хрест нашого розп’ятого Викупителя.  Тільки пізніше я зміг зрозуміти, до якої степені це змішування хрестів ввело в оману церкву в Німеччині і викликало суд Божий.

Які фактори в історії Німеччини підготували цю країну (і її церкви)  до такої масової омани? Чи може це відбутися ще раз?  Які ознаки  повинні були попередити церкву про справжні плани Гітлера? Не має ніякого сумніву в тому, що Гітлер був богом для багатьох. Йому поклонялися, і він вважав себе непогрішним і непереможним. Він обманув маси і вірив те, що може правити світом. В кінці кінців, він виявився неправдивим богом, що розділив участь зі всіма, хто повстає проти Всемогутнього.

Я думаю, що Гітлер є прообразом антихриста, який також в якийсь момент прийде і зробить економічні і політичні дива. Він також причарує мільйони і буде вимагати поклоніння від світу. Він також буде звершувати завоювання, про які Гітлер не міг навіть і мріяти. В процесі аналізу даної епохи я буду коротко вказувати на деякі вражаючі паралелі між цими людьми.

Церква завжди балансувала. З одного боку – наш Господь і Спаситель Ісус Христос, Який помер на римському хресті, бо був страчений за гріхи світу. З іншого боку – численні неправдиві боги і разом з ними інші хрести – тих, хто обіцяє порятунок, пропонуючи хибне спасіння. Так, ми також зустрічаємося з спокусою схилитися перед тлінними богами, що спокушають нас поєднати Христа з другими релігіями, Христа з політичними планами, Христа з світськими прагненнями.

Досвід церкви в нацистській Німеччині нагадує нам про те, що Христос завжди повинен бути Єдиним. Йому необхідно поклонятись не так Тому, Хто стоїть поруч з політичними лідерами цього світу, але як Тому, Хто стоїть над ними – як Царю царів і Пану панів.

Я вірю, що як сказав Сантаяна, той хто не поважає історію, приречений повторити її.  Тому я думаю, що ми порушимо свій обов’язок, якщо ми не будемо вивчати епоху нацизму, щоб винести найрізноманітніші уроки для церкви в наш час. І, як ми побачимо в подальшому, поступаючи таким чином, ми зможемо бути готовими до того, що підготоване для нас самих.

Ми побачимо, що епоха нацизму кричить своїми уроками до сучасної церкви. Вона попереджує нас, кидає виклик і передбачає те, що може статися в майбутньому. Чи ми прислухаємося до її попереджень, чи приймемо її виклик, чи усвідомимо ті тонкі обмани, що виникли в ній – залежить від нас.

З Біблією в одній руці і книжками з історії в іншій ми відправляємося в дорогу. Коли  ми завершимо наш шлях, нам необхідно опуститися на коліна і попросити Бога залишити нас вірними хресту Христа, що би це не коштувало. І ми повинні бути мудрими, щоби побачити вказівники, що ведуть нашу країну вниз. Можливо по тому ж шляху. Отже, ми починаємо…

Ервін В.Люцер, передмова до книги «Хрест Гітлера: Церква часів ІІІ Рейха»

Щоб придбати книгу, перейдіть по ссилці:   http://nard.com.ua/books/Book_Hitlers_Cross.htm