Реформація назавжди змінила життя народів (відео)

Біблія відкриває зовсім іншу історію, ніж сучасна гуманістична публіцистика. Відомий гуманіст Карл Маркс стверджував, що буття визначає свідомість, але набагато більше свідомість визначає буття. У перших віршах Євангелія від Івана ми читаємо: «На початку було Слово, … усе через Нього повстало». Те, у що люди вірять і думають, впливає на них набагато більше, ніж матеріальні передумови їхнього життя. Біблійна віра і світогляд є єдиною правильною інтерпретацією навколишньої реальності, отже, плоди застосування біблійних принципів в різних сферах  феноменальні і приносять благословення і благополуччя в життя десятків поколінь.

Головний постулат Реформації – тільки Христос (SolusChristus). Не святі, Не Діва Марія, не обряди або положення в суспільстві, а тільки Ісус Христос приносить спасіння. Люди спасаються Божою благодаттю (SolaGratia) через свою віру (SoloFides). Поширення в житті народів істини про те, що всі люди є дітьми одного Батька Небесного і викуплені смертю Христа, сприяло визнанню цінності особистості. Ціна життя кожної людини виміряна життям Сина Божого. В країнах, що сприйняли ідеї Реформації, відмічають високий рівень поваги до особистості. Поняття прав людини також народилося в протестантській культурі. Глибоко віруючі християни такі як Вільям Вілберфорс , який сприяв відміні рабства у Великобританії, або Мартін Лютер Кінг, який боровся за права афроамериканців в Сполучених Штатах, обстоювали ці позиції, базуючись на Святому Письмі.

Проповідники Реформації, повертаючись до біблійних істин, стали навчати про загальне священство. Не тільки вибрана каста людей покликана до священства. Всі люди, що йдуть за Христом, мають дар священства – бути посередниками між Богом і творінням. Свідомість священства надало людям усвідомлення відповідальності і місії в навколишньому світі, що в свою чергу, створило громадянське суспільство, а також парламентаризм і демократію.

Ще одним посланням, що змінило життя народів, є вчення, яке можна визначити латинським словосполученням CoramDeo, що в перекладі означає «під Богом» або «в Божій присутності». Ми живемо в присутності Бога, який всюдисущий і все бачить. Тобто не потрібно жити «по стиду» або ходити перед людьми, але жити по совісті. В якійсь мірі Реформація є виконанням Божої обітниці з книги пророка Єремії 31 глави, де Бог обіцяє: «Я вкладу Мої закони у ваші серця». Вчення  CoramDeo породило верховенство права, так характерне для країн протестантської культури.

Послання про виключність Святого Писання – SolaScriptura, як єдиного джерела одкровення, сприяло поширенню загальної грамотності. Якщо читання Біблії, як вчили протестантські проповідники, є основою щоденних відносин  з Богом, отже, необхідно вміти читати. Так в 16 столітті всюди при євангельських церквах відкривались школи, а протестантські університети формували нову еліту суспільства. Стандарти давала академія в Женеві. За короткий проміжок часу більша частина населення країн, які сприйняли Реформацію, стала писемною. Ще на початку XVII століття лютеранська Швеція першою в світі прийняла закон про загальну освіту. Можемо сміливо сказати щоSolaScriptura створила карту сучасної Європи. Саме реформатори одні з перших, відкинувши латинь, стали масово використовувати рідну мову. Переклад  Біблії на національні мови вплинув на їх подальше формування і розвиток. Під прапорами Реформації деякі європейські народи, такі як Голландія та Швеція, боролись за свою незалежність. Ідея «тільки Писання» очистила європейську культуру від язичницьких і безбожних елементів, внісши до неї біблійні цінності та світогляд.

Наступна важлива проповідь реформаторів – це вчення про покликання, що принесло фундаментальні зміни в Західну цивілізацію і через неї увесь світ. За Лютером, Кальвіном та іншими протестантським проповідниками,  через працю і добросовісне відношення до своїх професійних обов’язків людина служить Богу і поширює Царство Боже на землі. Саме таке розуміння створило феномен, що названий Максом Вебером  протестантська етика праці, що породив набачене до теперішнього часу процвітання західних народів. Вчення про покликання та унікальну мету в житті людини дало поштовх у розвитку науки і технологій. Саме в протестантській Англії XVIII почалась індустріальна революція.

Нажаль, сучасна публіцистика та історіографія має тенденцію замовчувати істинне походження явищ  і всі подані феномени сучасної цивілізації готова швидше приписати авторству гуманістичних ідей. Хоча достатньо буде поглянути на карту Європи та Азії, щоб переконатися у неспроможності таких тверджень. До XVI століття найбільш розвинутими в Європі були південні країни, такі як Італія, Іспанія, Португалія і Франція. Після ХVI століття південь відкинув ідею повернення до Біблії і віддав першість півночі, який сприйняв реформаційне вчення у різних сферах суспільства. По сьогодні рівень життя в країнах південної Європи, радикально відрізняється на користь протестантських країн на півночі і не тільки в економічному аспекті. Ще більш яскраву картину представляють собою відмінності між Південною та Північною Америкою.

Сьогодні більшість народів Європи, що раніше сприйняли ідеї Реформації, стрімко відрікаються від біблійної віри та світогляду, вибираючи секуляризм і все частіше агресивний новий атеїзм. Спосіб життя в цих країнах з кожним десятиліттям стає все більш гріховним і язичницьким. Що станеться з Західною цивілізацією, яка відрікається від своїх коренів? Чи розділить вона долю інших цивілізацій, які впали в аморальність і гедонізм, чи знайде в собі силу та сміливість повернутися до справжнього джерела – Істинного Бога і Його вічного Слова? Відповідь на це питання залежить перш за все від Церкви – чи буде вона здатна до Нової Реформації – поверненню до вічних цінностей в умовах ХХІ століття.