Для чого працювати — Тімоті Келлер [уривок із книги]

Спочатку була робота

Біблія розповідає про роботу вже в той момент, коли починає говорити про що-небудь взагалі, — ось наскільки важлива робота, без якої неможливо обійтись. Автор Книги Буття говорить про роботу Бога. Фактично, описуючи величний процес створення світу, він поміщає його в рамки звичайного робочого семиденного тижня. А потім автор показує нам, як люди працюють в раю. Таке уявлення про роботу, де вона тісно пов’язана з божественним впорядкованим творінням і з задумом про людину, є унікальним для різних вірувань і систем уявлень в нашому світі. Повість про створення світу в Книзі Буття різко виділяється серед інших древніх космогоній. В багатьох культурах є міфи про те, що наш світ і історія людства розпочались із боротьби поміж різними космічними силами. У вавилонській розповіді про створення «Енума Еліш» бог Мардук перемагає богиню Тіамат і створює світ із частин її тіла. В такій космогонії, подібні якій є і в інших народів, видимий всесвіт є нелегкою рівновагою сил, що конфліктують поміж собою.

Однак в Біблії творіння не є результатом конфлікту, бо в Бога немає гідних суперників. Всі сили і всі істоти на небі і на землі створені Ним і залежні від Нього. Таким чином, творіння — наслідок не битви, але задуму майстра. Коли Бог творив світ, він був подібний не на воїна, що копає окопи, а на художника, що створює шедевр.

Праця не була невід’ємним злом, що з’явилось пізніше, чи чимось таким, для чого були створені люди, але що не відносилось до самого великого Бога.

Греки, роздумуючи про творіння, серед іншого, говорили про різні «епохи людства», які розпочинались із золотого віку. Первинно люди і боги жили на землі в гармонії. На перший погляд це нагадує історію Едемського саду, але тут є одна дуже яскрава відмінність. Поет Гесіод говорив, що протягом золотого віку ні люди, ні боги не працювали. В цьому первинному раю земля в достатку давала їжу.

Книга Буття дає нам цілком іншу картину. В перших розділах там Бог постійно зайнятий «роботою», для чого використовується єврейське слово mlkh, яким описували і звичайну працю людини. Як висловився один біблеїст, це повна «несподіванка — коли незвичайні дії Бога, що створює небо і землю, називають таким словом».

Таким чином, спочатку Бог працював. Праця не була невід’ємним злом, що з’явилось пізніше, чи чимось таким, для чого були створені люди, але що не відносилось до самого великого Бога. Ні, Бог працював заради чистої радості праці. Чи можна було передати більш піднесені уявлення про працю?

Наша праця — добра справа

Книга Буття повідомляє нам одну приголомшливу істину — робота була частиною життя в раю. Один біблеїст сказав про це так: «Цілком ясно, що в задум Бога завжди входила праця людини чи, точніше, життя в постійному ритмі роботи і відпочинку». І тут ми знову бачимо дещо, що радикально відрізняється від інших релігій і культур. Тут робота з’явилась не після золотого віку неробства. Вона від початку входила в Божий задум про людське життя, позаяк ми були створені за образом Божим, і частина його слави і блаженства є його праця, як і праця Сина Божого, Який сказав: «Отець Мій працює аж досі, працюю і Я» (Ів. 5:17). Той факт, що Бог дав місце праці в раю, може нас бентежити, позаяк ми часто думаємо, що це невід’ємне зло чи покарання. Однак ми говоримо тут не про ту працю, яка увійшла в історію людини після падіння Адама як частина його плачевного стану і як прокляття; праця була присутня вже в благословенному саду Божому. Робота є такою ж основною необхідністю людини, як і їжа, краса, відпочинок, дружба, молитва і секс; це не просто ліки, але пожива для душі. Без усвідомленої роботи ми переживаємо внутрішню втрату і порожнечу. Люди, що залишились без роботи з фізичних чи інших причин, швидко розуміють, наскільки їм потрібна робота для емоційного, фізичного і духовного процвітання.

Робота є настільки важливою для нашого формування, що фактично це одна з небагатьох речей, в яких сильне передозування не приносить нам шкоди. І дійсно, Біблія не говорить, що ми маємо працювати один день, а потім шість днів відпочивати чи що робота повинна займати стільки ж часу, скільки відпочинок, а пропонує нам протилежну пропорцію. Свобода від справ і насолоди є великим благом, але ми можемо користуватись ними лише в такій мірі. Якщо ви запитаєте тих, хто живе в будинках престарілих чи лікарнях про те, як вони поживають, багато хто скаже, що вони хотіли б щось робити, хотіли би приносити користь іншим людям. В них занадто багато відпочинку і занадто мало роботи. Відсутність роботи глибоко збентежує нас, тому що ми створені для неї. Якщо ми це зрозуміємо, то побачимо більш глибокий і більш позитивний зміст роботи на фоні уявлення багатьох людей про те, що робота є просто засіб виживання. Згідно із Біблією, нам потрібні не лише зароблені гроші для життя, але нам потрібна сама робота, щоби вижити і жити повноцінним людським життям.

РРобота з’явилась не після золотого віку неробства. Вона від початку входила в Божий задум про людське життя

Сюди входить і те, що робота дозволяє нам не лише жити для себе, а приносити користь іншим. Окрім того, робота дозволяє нам розуміти, хто ми є, тому що саме в праці ми починаємо бачити свої унікальні здатності і дари, найважливіші компоненти нашої ідентичності.

Тімоті Келлер є пастором Пресвітеріанської церкви Відкупителя в Нью-Йорку.