Жертви російської пропаганди: хто вони? — Геннадій Мохненко [відео]

Хотілося б поговорити з Вами на тему пропаганди. Ви — з одного боку людина, яка добре знає Донбас зсередини, з іншого боку — на Ваших очах розвивалися події на Донбасі останніх років. У той же час Ви є соціально активним громадянином. Що необхідно буде робити, щоб російська пропаганда не мала катастрофічних наслідків для молоді, яка виростає там?

Я в цьому плані оптиміст, бо багато спілкуюсь з людьми, які проживають на тій стороні і знаю, що величезна кількість молоді там очікує кінця усієї цієї ситуації. Вірю, що «добра пропаганда» таки переможе — неможливо протягом тривалого часу обманювати усіх. З молоддю буде простіше, а от зі старшим поколінням доведеться попрацювати.

Багато хто говорить про те, що й досі на сході України розігрується певна релігійна карта — людей лякають «прогнилим Заходом, де пекло». Що робити в цьому сенсі?

Що стосується «релігійної карти», у мене є мій власний світогляд. Я вже протягом 25 років є священиком, і бачу війну на сході зі свого боку, як деякі. Я наполягаю на тому, що ця війна — не лише за шахти Донбасу, але за людьми стоять реальні темні сили, демони. Я думаю, що це війна не за кримські пляжі, але в першу чергу за духовну свободу. Буквально в 15 кілометрах від мого міста я не можу сьогодні вільно проводити богослужіння і поклонятися Богу. Сьогодні ми в Маріуполі будуємо церкву на місці колишнього кінотеатру «Комсомолець», а всього лише у 15 км від моєї церкви є «лише одна правильна церква» Московського патріархату. Мого друга-християнина забрали в підвал до Стрєлкова, тому що знайшли Біблію у нього в машині!

Багато хто впадає у відчай від того, що війна триває вже 3,5 роки. Настрої людей біля лінії фронту і за нею змінюються з часом?

Люди, які живуть у 15 км від фронту, від зруйнованого Широкіно, навіть не думають про війну щодня, що дивно. Війна виявилася не схожою на війну. Страхів ми вже за ці роки наслухалися. Тому, коли хтось каже «я втомився від війни», при тому безпечно живе за спинами хлопців, які воюють, мене це дивує.

В одному із своїх відеоблогів Ви говорили про те, що «фабрика кремлівських троллів» дала тріщину після відкриттів одного з її співробітників. Наскільки серйозно, на Ваш погляд, люди вірять кремлівській пропаганді?

У мене багато друзів в Росії, я дуже добре знаю її, адже зі своїми дітьми ми проїхали на велосипедах її всю аж до Владивостока. Я не розділяю песимізму. Імперія, безумовно, впаде, це без сумніву. Зараз вона знаходиться у передагональному стані. Радянська влада помирає, вона не померла у 1991 році. Прийде день, коли в Росії будуть валити пам’ятники комунізму. Питання в тому, коли це станеться і якою метою. Імперії ніколи не помирають відразу після свого піку — вони проходять ще період застою. Я молюсь, щоб я ще встиг побачити це на власні очі.

Наскільки люди, які воюють проти України, інші? Чи вони, в принципі, і не відрізняються від нас — адже так само люблять своїх дружин і дітей, пристойно ведуть себе вдома?

Про будь-яку людину з богословської точки зору можна сказати дві цілком протилежні речі: «це чудова людина» і «це негідник». Це парадокс, але це цілковита правда, адже всередині нас є і світле, і темне. Але питання в тому, що ми годуємо. Що відбувається з людиною на війні? Хтось мародерствує, а хтось проявляє героїчні вчинки. Федір Достоєвський назвав і ємко, одним словом, охарактеризував оцю от комуністичну ідеологію: «Біси».

*відео від листопада 2017р.

Геннадій Мохненко — пастор, капелан, засновник реабілітаційного центру для безпритульних дітей «Республіка Пілігрим».