Американська революція - одна з небагатьох в історії людства, яка призвела до виникнення кращої моделі держави. Американська революція відбувалася одночасно з Великою французькою революцією. Гасла були у них дуже схожі. У французькій: «Свобода, рівність і братерство!», а у американської - «Єдність і свобода!». Проте, результати революцій виявилися ДУЖЕ різні.

Мартін Лютер народився 10 листопада 1483 року в Ейслебені (Східна Німеччина). Він збирався стати юристом, проте став ченцем. Приєднавшись до монахів-августинців в Ерфурті, він почав вивчати богослов'я. Навчали його «сучасної дороги» учні Габріеля Біля. Через деякий час він став професором богослов'я в недавно заснованому університеті міста Віттенберга.

Абрахам Кайпер жив у часи, коли сучасна Європа стрімко змінювалася. Індустріалізація та урбанізація ламали традиційний життєвий устрій. З плином часу оформилися два основні світобачення: ліберальний гуманізм, який підкреслював вседозволяючий індивідуалізм, і комунізм, що проголошує державу спасителем. Життя Абрахама Кайпера була присвячена пошуку біблійної альтернативи цим світоглядам.

Тяжко усвідомлювати, що винуватців злочинів часів Януковича не притягнуто до відповідальності. Я не знаю, які причини цього; не знаю усіх закулісних компромісів і домовленостей. Припускаю, що, як завжди, тут спрацьовує те, що політика – це «мистецтво можливого». Проте «непотоплюваність» усіх отих шуфричів, єфремових, колесниченків, їхня переконаність, що їм і цього разу вдасться «развести всех, как котят» і знову, як після Помаранчевої революції, перетворитися зі злочинців на політичних опозиціонерів, здатні вивести з себе навіть найсумирнішу людину.

Втім, існує версія, що це самі «постраждалі» влаштовують такі шоу, щоб підняти собі рейтинг в очах своїх симпатиків. Що ж, можливо. Має право на існування і версія, що все це – проплачені Москвою акції, які покликані дискредитувати новітнє піднесення українського духу. Саме ця версія видалася б мені найбільш реалістичною. Але тоді ми мали б побачити в суспільстві здорову реакцію відторгнення таких методів і миттєві запобіжні кроки з боку їхніх свідків.

Майдан виграв своє відчайдушне протистояння зі злом не тому, що зібрав команду крутих мачо, а тому, що стояв на стороні добра. Тому що гідно повстав проти негідної влади. Тому що піднявся на захист цінностей, що їх потоптав цинічний режим. Саме тому ми й мали на собі благословення Господнє.

Звідси висновки. Якщо описані факти – це ініціатива наших «відважних месників», то хай усвідомлять, що слідом за покараними у смітник летить і Боже благословення. Якщо ці факти – путінські провокації чи прояви передвиборчих політтехнологій, то зробімо все, щоб їх не допустити.

Наберімося терпіння й мудрості: ту гірську річку, яку нам треба перейти, не переплигнути за один раз. Більш реалістичним є перестрибувати з каменя на камінь, ризикуючи послизнутися і замочити ноги, але крок за кроком простувати до мети.

Домагаймося нормального функціонування державних інституцій, але передусім дбаймо про духовне одужання нашого суспільного організму. Бо ж звідки беруться знахабнілі корумповані чиновники, як не з нас самих – «білих та пухнастих»?

І за будь-яких обставин залишаймося «воїнами добра». Бо «мусить твій табір бути святий, щоб Господь не бачив нічого негожого в тебе та не відвернувся від тебе» (Втор 23:15).

Интервью с отцем Тихоном Кульбакой — священником Донецкого экзархата Украинской Греко–Католической Церкви, соорганизатором «Молитвенного марафона» в центре Донецка, проведшим 12 суток в плену у боевиков т.н. Новороссии. О том как любить врагов во время войны, об Украине и настоящей каждодневной вере в Христа.

Пять месяцев назад в Донецкой обладминистрации собрались представители разных религиозных конфессий. Одним из основополагающих решений этой встречи стало создание «Молитвенного марафона» — публичной молитвы на пл. Конституции, что в самом центре Донецка. Сергей Косяк — пастор церкви «Ассамблея Божья» возглавил рабочую группу, стал координатором молитвенной палатки.

Християни повинні говорити про політику хоча б тому, що Біблія в основному говорить про неї. Від вавилонської вежі до апокаліпсису – всюди мова йде про царів, священників, імперії, царства, народи, війни. Це хіба не політична термінологія? Якщо ми серйозно не почнемо її вивчати, то наша ефективність у сучасному світі буде сумнівною.

«... Уста священникові знання стережуть та Закона шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота» (Мал.2:7) так казав пророк Малахія. Від священиків (пасторів) люди повинні отримати пораду, підтримку, настанови, бо священики краще знають волю Господа, в їх розпорядженні більший запас знань і мудрості, які спираються на досвід і знання. Так є не завжди. У сфері суспільного і політичного життя пастори часто зберігають мовчання ...

Християни покликані молитися за свою країну. Про це свідчить Біблія та історія Церкви. За народ заступався Мойсей, пророк Самуїл говорив, що не допустить гріха не молитися за ізраїльтян, Ісус молився за Єрусалим, апостол Павло закликав віруючих молитися за народ, царів і правителів, щоб життя в країні була безтурботним і благочестивим.

Сучасний світ змінюється дуже стрімко. Народи привселюдно оголошують про свою свободу і прагнуть принести добробут та успіх для своєї землі. Сьогодні, після падіння комунізму, ми бачимо широкі можливості, що відкриваються для подальших позитивних змін в світі, хоча ймовірність національних потрясінь при цьому також залишається досить значною.