"Нудні" книги Біблії: чому їх варто прочитати?

Ви знайомі з цими фразами з розмов про деякі книги Біблії? Чи, можливо, як і я, ви відчували на собі провину через те, що і самі так думали про них. Давайте подивимось правді в очі: деякі книги цікавіше читати, аніж інші. Наприклад, Псалми. Невже є хтось інший, хто славив би Бога під надхненням Святого Духа краще, аніж цар Давид? Чи місійна подорож Павла в ДІях. Невже є хтось, хто не любить читати такі надихаючі історії?

Є такі книги, які ми б з радістю пропустили. Але чи варто це робити, адже "все Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності"?

Ось ті 10 книг Біблії, які ви, можливо, ніколи і не читали, але повинні прочитати:

Йоіл: Божа кара реальна, але те саме ми можемо сказати і про красу покаяння.

Книга Йоіла — пророча. Йоіль створює картину спустошення саранчею, щоб відновити послання про суд, яке ми часто забуваємо. Але він говорить і про надію. "Наверніться до Господа, вашого Бога, бо ласкавий Він та милосердний, довготерпеливий та многомилостивий". Все послання можна резюмувати в одному реченні: "Кожен, хто прикличе ім'я Господнє, спасеться".

Овдій: Ті, хто йдуть проти Божого народу, зіткнуться з наслідками.

Книга Овдія — найкоротша книга Старого Заповіту, показує, що буде за погане поводження з Божим народом. "Через насилля на Якова на брата твого сором покриє тебе, і ти витятий будеш навіки". Інші вірші цієї книги сміливо говорять про наслідки неправильних вчинків і закликають до покаяння.

Наум: Не будемо повертатися до нашого минулого.

Бог делегував Йону поділитися непопулярним посланням з Ниневією. Але чи знаєте ви, що Наум — це продовження історії про Ниневію? В кінці книги Йони Бог пожалкував Ниневію. Її жителі повірили і визнали свої помилки, але це тривало недовго.

Ми погоджуємося з нашими помилками перед Богом, і Він дає нам другий шанс. Але з часом ми забуваємо про це, повертаємося до наших попередніх вчинків, відновлюємо старі звички. Книга Наума нагадує нам, що потрібно продовжувати йти вперед, не повертаючись до минулого.

Авакум: Що робити, коли вас хвилює те, що Бог нічого не робить.

Ми чуємо новини, які нас лякають. Ми бачимо в світі зло, яке змушує нас сумувати. Знаючи, що Бог любить нас, ми задаємося запитанням: чому в цих ситуаціях Бог мовчить? Боже, де Ти, коли все це відбувається?

В Авакума були ці ж запитання. Коли ми запитуємо Бога, Він чує. І Він відповість. Послання Авакума промовляє до нас, коли ми спішимо побачити справедливість. Мовчання Бога не дорівнює бездіяльності.

До Филимона: Бог реальний і присутній в наших щоденних ситуаціях.

Книга до Филимона — це лист, написаний апостолом Павлом до його друга і однодумця. В цьому листі Павло просить Филимона пробачити людину по імені Онисим і прийняти цього раба у свій дім.

Павло знає, що для Филимона це буде важко. Прощення — це завжди важко. Ми зустрічаємо багато труднощів, і деякі труднощі пов'язані з іншими віруючими. Але через цю книгу Павло вчить нас прощенню, любові і руху вперед.

Софонія: Коли ми визнаємо помилки, Бог дає шанс.

Книга Софонії выносить на світло питання: кому або чому я поклоняюсь? "Хай не буде тобі інших богів передо Мною!" — це перша із перерахованих заповідей. Софонія показує, що зробить Бог у випадку, якщо Його народ присвятить себе іншим речам, а не Йому.

Прочитання Софонії може допомогти нам засвоїти любов Бога до нас і те, наскільки Він бажає, щоби ми смиренно залежали від Нього. Але коли ми звертаємо увагу на інші речі, наш люблячий Бог, як і раніше, пропонує нам шанс.

Огій: Бог бажає, щоби ми завершили те, що розпочали.

Самовпевненість. Самодостатність. Лінь. Ми не прагнемо до цих "ідеалів". Але яким чином ми там опиняємось? І, що значно важливіше, — як нам з цього вийти?

Бог благословляє нас незалежно від того, що ми думаємо чи запитуємо, і ми хочемо йти вслід за Ним з подякою і жагою. Але з часом ми можемо забути свій шлях. Саме тоді ми опиняємось в застої, як це було з євреями. Огій звернувся до них з ясним, простим словом: завершіть те, що ви почали. Відновіть храм. "І сказав Огій, посол Господній, від Господа посланий до народу, говорячи: Я з вами, говорить Господь!"

До Тита: Тіло Христове зростає, коли ми готові навчатись.

У своєму листі до Тита Павло забезпечує основу для успішного навчання в наших церквах сьогодні. Правильні люди в керівництві можуть допомогти церкві зберегти основу, коли в її сторону дме суворий вітер.

Тит показує реальний приклад важливості структури всередині наших церков. По мірі того, як спільноти ростуть, нашим служінням необхідно створити здорову атмосферу для навчання.

Левит: Без законів минулого не було б свободи.

Читання книги Левит може втомити. Всі ці закони, жертви і структура... Цього може бути достатньо для того, аби ми перескочили в кінець. Але перш ніж перегорнути сторінку, давайте проаналізуємо інформацію, надану в цих 27 розділах.

Книга Левит слугувала керівництвом стосовно того, як правильно жити. Левит навчала ізраїльтян про важливість святого життя, і ця інформація досі може застосовуватись і до нас сьогодні. "Будьте святі, бо святий Я Господь, Бог ваш".

Юда: залишайтесь вірними Богу.

Можливо книга Юди і коротка, але і в ній достатньо важливих слів. Коли нечестя покушається на нас, Бог знаходиться поруч. Юда доводить це на прикладі того, як справедливо діяв Бог через події минулого.

Книга дає просту настанову, яка принесе відмінні результати. Давайте будемо вірними Богу і піклуватися один про одного. Який відповідний заклик до постійності: "бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя" (Юди 1:21).

Джерело: Ieshua.org.

Переклад на українську: Прес-центр СЄЛФ.