Час викорінювати — Сергій Головін [відео]

Якщо ми відкриваємо Писання, ми не знаходимо там роздумувань на тему, чи є Бог — Воно починається відразу з опису акту створення Ним неба і землі, тобто існування Бога там мається на увазі, як щось очевидне.

Однак сьогодні ми поговоримо про критерії існування Бога. Сьогодні ми регулярно зустрічаємося з людьми, що визнають найдревнішу релігію світу — «ми самі собі боги».

«Для всього час, і пора для кожного діла під небом. Час родити і час вмирати, час садити і час виполювати насаджене, час убити і час лікувати, час нищити і час будувати, час плакати і час сміятися, час ридати і час танцювати, час кидати каміння і час збирати каміння, час обіймати і час віддалитися від обіймання, час шукати і час вигублювати, час зберігати і час викидати, час роздерти і час зішити, час мовчати і час говорити, час любити і час ненавидіти, час війни і час миру» (Еккл.3:1-8, переклад Українського Біблійного Товариства, 1997)

Сьогодні ми поговоримо лише про «час садити» і «час виполювати насаджене».

Біблія — це написана Богом інструкція для нашого життя. Якщо я не знаю, як користуватися якимось пристроєм — мені потрібно подивитися в інструкцію. Інструкція містить інформацію про призначення пристрою, спосіб його експлуатації, можливі проблеми і способи їх усунення, гарантії виробника. І якщо пристрій використовується не згідно із інструкцією, що додається до нього — рекламації виробником не приймаються. Ті ж правила стосуються і Біблії як інструкції до нашого життя.

Притча про сіяча — один з елементів цієї інструкції. Те, про що вона говорить, одне з її значень — якщо ви бажаєте отримати врожай, вам необхідно спершу підготувати ґрунт!

Також, якщо ми бажаємо приносити плід, то починати необхідно не з насадження, а з викорінення всього того, чим заріс «сад нашої душі».

Про плоди духа ми читаємо в Посланні до Галатів 5 розділі. Однак, зверніть увагу: починає апостол Павло не з самих плодів духа, а з діл гріховної природи, читаємо з 16 вірша:

«Кажу: робіть усе згідно з духом - і не вчините тілесних пожадливостей. Бо тіло бажає противного духові, а дух - противного тілу, вони супротивні одне одному, щоб ви не чинили того, чого хочете. Коли ж вас дух провадить, то ви не під законом. Учинки тіла очевидні: це є [перелюб], розпуста, нечистота, безсоромність, ідолослужіння, чарування, ворожнечі, сварки, ревнощі, лють, гнів, суперечки, єресі, заздрощі, пияцтво, гульня і тощо. Попереджаю вас, як і раніше попереджав: хто таке чинить, Божого Царства не успадкує» (Гал.5:16-21, переклад Українського Біблійного Товариства, 1997)

Спершу потрібно викорінювати, виривати «бур’яни». Зверніть увагу: бур’яни не підстригають, а виривають!

Проблема в тому, що ми часто любимо свої гріховні «слабкості» і не бажаємо їх позбавлятись.

Наш сад буває часто занечищений образою, заздрістю, невдячністю, страхом, невпевненістю. Розкаятися, визнати свою неправоту і просити в Бога прощення — єдиний шлях викорінити свої «бур’яни».

Зверніть увагу, що в ділах плоти лише малу частину займають сексуальні гріхи. Ми ж, особливо в останній час, схильні надто акцентувати увагу на сексуальних гріхах — однак не тільки гомосексуалісти «не вспадкують Божого Царства», але і злоріки, злодії і т.д. (1Кор 6:9,10).

Ми не можемо власною силою видалити зі свого тіла видалити діла свого ж тіла! Тільки Дух Святий здатен це зробити. Принцип «Зроби сам» у слідуванні за Христом не працює.

Що ж робити? Пильнувати і молитись, до нього неодноразово закликає Ісус:

«Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло» (Матв.26:41)

«Уважайте, чувайте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!» (Мар.13:33)

«Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!» (Лук.21:36)

Два елементи:

1. Пильнуйте. Контролюйте, що приваблює вашу увагу, на що падає ваш погляд. Наш погляд може впасти на непристойний одяг чи обкладинку журналу, і ми не завжди здатні це контролювати, але ми здатні контролювати свою реакцію на це. Те, чим ми будемо насищати себе, і буде приносити плід в нашому житті.

«Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне. Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир» (Рим.8:5,6)

«Отож, умертвіть ваші земні члени...» (Кол.3:5)

2. Моліться. Нічого цього ми не здатні робити тільки своїми силами. Отці Церкви говорили, що «молитва — це дихання душі».

Сергій Головін — доктор філософії, доктор прикладного богослів’я, маґістр гуманітарних наук (релігієзнавство), маґістр природознавства (фізика Землі), спеціаліст-педагог (фізика). Президент Християнського Науково-апологетичного Центру. Декан Міжвузівського факультету християнської апологетики. Президент Міжнародного просвітницького товариства "Людина і християнський світогляд". Член редакційної колегії журналу "Богословські роздуми". Автор учбових посібників «Введення в систематичну апологетику», «Основи логіки для віруючих і невіруючих» (спільно із О. Паничем), «В пошуках волі Божої», «Нарис практичної християнської етики», «Біблія і політика. Основи громадянського суспільства»; книг «Світогляд: втрачений вимір благовістя», «Всесвітній потоп: міф, легенда чи реальність?», «Еволюція міфу: як людина стала мавпою», «Хвала Богу за кризу», «Радість Апокаліпсису»; публікацій у спеціальних журналах Академії Наук СРСР; а також досліджень і галузях геофізики і лазерної оптики; праць із християнської апологетики. Одружений, батько двох дітей.