Як християнським ЗМІ стати конкурентоспроможними? [відео]

Більше 80% відсотків дітей дивляться ТБ безконтрольно, проводячи біля екрану приблизно 20 годин на тиждень. Результат такий: до 18 років дитина встигає подивитися 8 сцен вбивств і 100 000 сцен насильства. Якщо протягом 10-15 років ТБ транслює фільми, що демонструють вбивства і насильство, суспільство стає більш агресивним, що призводить до значного зростання злочинності.

Ці факти лякають як віруючих, так і світських людей. Ми, християни, не повинні бути пасивні до цього впливу і повинні скористатися медіатехнологіями, щоб дати праведну альтернативу, відвоювати душі дітей та молоді, щоб вони пізнали Бога і будували життя за іншими принципами.

Що ми можемо зробити для цих людей? Як християни можуть використовувати Інтернет і телебачення, щоб «ловити людей»? Ось кілька принципів, які допоможуть ефективно донести до невіруючих послання християнських ЗМІ. Цей процес можна порівняти з риболовлею.

• Наша риба – це наша аудиторія. Створюючи християнський сайт, кліп, телепрограму, ми повинні спочатку визначити свою аудиторію, відповісти на питання «Хто наш глядач?». Діти? Молодь? Бізнесмени? Наш продукт не може призначатися для всіх.
• Місце проживання риби – вода. Що таке в нашому процесі «вода»? Це найкращий час ефіру, коли ми максимально досягнемо нашого глядача. Коли буде йти наша програма?
• Правильний інструмент риболовлі. Неможливо одним інструментом зловити будь-яку рибу. Неможливо одним і тим же чином привернути інтерес до програми у молоді і у старшого покоління. Молодь не дивиться телевізор і не читає газет. З іншого боку, бабусі й дідусі не сидять у соцмережах. Тому наступний важливий крок – де краще розмістити християнську програму?
• У будь-якої вудки є волосінь. Це наша історія, яка лежить в основі програми. Історія повинна бути яскравою і вражаючою. Не полінуйтеся перевірити на практиці, чи буде ваша історія дійсно цікава вашій аудиторії.
• Риба ловитися на гачок. Наш гачок – це істина. Але риба не клює на голий гачок істини, невіруючі не будуть слухати про те, що вони грішники і їм потрібно покаятися.
• Щоб залучити глядача клюнути на гачок, ми використовуємо приманку. Приманка – це потреби чи інтереси нашої аудиторії, це ототожнення євангельської істини з реальними проблемами людей. При цьому важливо враховувати «закон відкритого фільтра» – здатність людини бути відкритою до отриманої інформації. У нас є 3-5 секунд, поки глядач не перемкнув канал, щоб кинути свою «зачіпку». У ролі «зачіпки» може виступати ролик, репліка учасника програми, графіка, цікавий кадр і т.д.

  У підготовці будь-якої програми діє «закон передбачуваності». Якщо глядач знає 50% того, що ми хочемо сказати, він не буде цього дивитися. Тому програма або сюжет повинні бути цікавими, невідомими, непередбачуваними. Ми повинні не проповідувати, а направляти думки людей в потрібне русло, щоб вони самі, крок за кроком, зробили правильний висновок.

  Наша історія, яку ми доносимо до глядача, повинна демонструвати конфлікт. Потрібні питання, на які слід знайти відповіді; потрібна причина, з якої ми щось розповідаємо нашому глядачеві. У розкритті конфлікту можна використовувати «зсув перспектив» – погляд на проблему з точки зору різних героїв історії.

  Важливо показати кульмінацію події – найвищу точку напруження, найбільш емоційно яскравий момент в історії, а також вирішення конфлікту – глядач повинен отримати відповідь на питання, що стало причиною конфлікту. Рішення конфлікту має запам'ятовуватися, викликати емоції радості в кінці історії, бути переконливим для глядача.

• Будь-яка вудка має поплавець – це зворотний зв'язок. Важлива оцінка програми з боку глядача, його реакція. Чи дивиться хто-небудь ті програми, які ми робимо? Світ ніколи не захоче прийняти те послання, яке ми несемо, але ми, християни, повинні знайти свій спосіб донести його невіруючим. Ми маємо для цього величезну силу.

Віталій Стєбєнєв – Віце-президент Асоціації милосердя «Еммануїл», член Правління Асоціації християнських теле-, радіожурналістів Росії, продюсер, сценарист, автор пісень. Віталій разом з дружиною Людмилою виховують двох дітей.