Церква і соціальна робота — Володимир Бричка [відео]

Як нам поводитися в час, коли люди сповнені ворожнечі і зла по причині війни на сході України? Навіть християни зайняли різні позиції. Роль Церкви не є в тому, щоби розбиратися в поглядах людей, які потребують допомоги, а надати цю допомогу людям, яким сьогодні холодно й голодно.

Я знаю випадки, коли ми привозили залишки тіл, уже поховали їх, але їх родичі, дружини, матері все ще чекають, живуть надією на те, що вони живі.

Церква — це вплив. Це той елемент суспільства, який не може існувати без впливу на суспільство.

Наше богослужіння (служіння Богові) відбувається не в приміщенні церкви, а постійно, 24/7.

Коли ми приїхали вперше на передову, побачили наших хлопців, які не мали належного одягу, їжі, то зрозуміли, що їм потрібне не тільки Слово Боже, але й матеріальні, і в нас були вже інші пісні.

У нас був також такий момент, що до нас приїхали переселенці-християни з інших регіонів, інших церков, де інший був уклад, вони інакше одягалися, відрізнялися від всіх. Нашим людям було спершу незвично з ними разом бути, але з часом все налагодилося.

Звичайно, місцеві люди на сході часто бувають вороже налаштовані до «западенців», воїнів ЗСУ. І часто причина цього полягає в тому, що вони ніколи не були на західній Україні, не виїжджали за межі свого регіону.

Проповідь і соціальна робота — це два фактори. Проповідь не працюватиме без соціальної роботи і допомоги нужденним людям. Духовність обов’язково проявляється в реальному практичному щоденному житті, у відносинах з оточуючими.

Якщо говорити про причини війни, то я розумію, що є, звісно, якісь причини на це у Бога.

З практики я бачу, що Бог більше залишається на стороні ображеного, аніж того, хто образив. Бог деколи налаштовує нас, як віртуоз свою скрипку, щоб ми звучали так, як Він цього хоче.

Володимир Бричка — старший пресвітер об’єднання церков ХВЄ Житомирської області, України, пастор церкви с. Карпилівка.

Дивіться також: Працюємо перед Богом в ім’я Господнє — Володимир Бричка [відео].