Якості справжнього лідера [стаття]

Ви можете не бути вчителем у школі чи лідером групи по вивченню Біблії, але Ви є лідером в деякій сфері Вашого життя. Можливо Ви — батько чи дідусь. Можливо Ви друг чи наставник чоловіків чи жінок у вашій церкві чи спільноті. Ви можете не думати про себе, як про лідера, але кожен з нас служить іншим словом і ділом, і ми можемо навчитися від Христового прикладу лідерства протягом Його часу на землі.

Справжнє лідерство узгоджується з посланням Ісуса про любов до Бога і інших людей.

Коли ми дивимось на життя Христа і на те, як Він взаємодіє зі Своїми учнями, ми знаходимо там два важливих елементи справжнього лідерства.

Справжні лідери покоряються Богові

Рішучі лідери переконливі. Багато з них — самовпевнені і харизматичні, довіряють своїм власним інстинктам і роблять те, що їм самим здається кращим.

В Старому Завіті, цар Саул був рішучим лідером свого власного ризику: він харизматичний, добре виглядає, і довіряє своїй власній мудрості. В 1 Самуїловій 13 розділі, Саул знаходиться у безвихідній ситуації. В нього не було влади діяти як священик і приносити жертви, але люди вже почали розсіювати. Тому Саул прийняв рішення сам і зробив те, що йому здалось вірним. У відсутності священика, цей цар взяв на себе право принести жертву.

І він заплатив за це ціну. Коли Самуїл нарешті прибув і побачив, що зробив Саул, він докорив його.

«І сказав Самуїл до Саула: Ти зробив нерозумне! Не послухав ти наказів Господа, Бога свого, що наказав був тобі, бо тепер Господь міцно поставив би аж навіки твоє царство над Ізраїлем. А тепер царство твоє не буде стояти, Господь пошукав Собі мужа за серцем Своїм, і Господь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі Господь» (1Сам.13:13,14)

На відміну від лідерів, якими захоплюється світ, лідерство Христа відмічене Його покорою Богу. Хоча Він і Сам був Богом в тілі, Ісус покорився Богу Отцю і нічого не робив, що було б поза Божою волею.

«Чи не віруєш ти, що Я в Отці, а Отець у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті» (Iван.14:10)

Небажання Саула покоритися Божій владі вартувало йому трону. Христова покора Божій владі встановила Його трон навіки.

Чим характеризується Ваше лідерство? Чи приймаєте Ви рішення подібно до Саула, ґрунтуючись на тому, що здається правильним в даний момент? Чи ж Ви зупиняєтесь і спершу покоряєтесь Божій владі у Вашому житті?

Справжні лідери вкладають в інших

Коли люди запитують в мене як мої справи, я намагаюсь припинити, як завжди це роблю, відповідати: «Багато роботи». Високі вимоги роботи, сім’ї і служіння вриваються в мій час. Я людина, орієнтована на задачі, і тому можу дозволити моєму списку завдань керувати моїми рішеннями, забувши при цьому, що в той самий час я оточений людьми.

Ісус був зайнятою людиною. Настільки зайнятою, насправді, що ми навіть не маємо повного переліку справ, які Він вчинив.

«Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг!» (Iван.21:25)

В Євангелії від Матвія ми тільки побіжно бачимо місію Христа. Розділ 4 закінчується тим, що Ісус активно навчає в синагогах і «вздоровлює всяку недугу, і всяку неміч». Його слава зростала, а разом з нею і натовпи людей, що йшли за Ним. Роботи була нескінченна кількість, бо натовпи йшли за Ним з міста в місто.

Якщо я зустрічаюсь з перевантаженнями на роботі, в мене виникає спокуса відмовитися від відпочинку і працювати на максимумі своїх здатностей. Але небезпека вигорання на роботі полягає в тому, що я можу ігнорувати близьких мені людей і дозволити відносинам зав’янути.

Ісус трудився інакше. Замість багатьох-багатьох інших задач, які Він зустрічав на дорозі, Він вкладав ресурси в інших. Він виділяв час на те, щоби просто присісти:

«І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне» (Матв.5:1-3)

Ісус не дозволяв Своєму служінню людям утримувати Його від служіння дванадцяти апостолам. Ми ніколи не бачимо Ісуса в спішці чи перенапруженим. Він ніколи не обманював Своїх учнів; замість того, Він сидів зі Своїми учнями на горі і навчав їх.

Справжні лідери люблять Бога і люблять інших людей

Ці дві якості справжнього лідерства узгоджуються із посланням Ісуса про любов до Бога і до інших людей.

«Учителю, котра заповідь найбільша в Законі? Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою. Це найбільша й найперша заповідь. А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе. На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять» (Матв.22:36-40)

Покоряючись Божій владі у своєму житті, ми показуємо тим самим любов до Бога. І вкладаючи в життя людей, що оточують нас, ми демонструємо любов до своїх ближніх.

Кожен з нас має коло впливу, незалежно від того, чи маємо ми формальні лідерські позиції, чи ні. Коли ми наставляємо своїх дітей, сім’ї, учасників наших церковних груп, колег на роботі, друзів в спільнотах, ми можемо слідувати прикладу Ісуса і бути лідерами, які покоряються Богу і вкладають в інших.

А які ще лідерські якості ви помічаєте в житті Ісуса?

Джерело: Crosswalk.com.

Переклад з англійської: Прес-центр СЄЛФ.