Церквотрус: поради розчарованим від церковних культів і скандалів - Денис Подорожний

В одній громаді, відомій своєю суперечливою репутацією, розгорівся черговий скандал. Керівник, якого всередині своєї структури сприймали як беззаперечний авторитет і особа, що отримує відкриття напряму від Самого Бога, був знятий зі всіх духовних позицій.

Причиною тому стали не зовсім святі, але доволі близькі відносини з великою кількістю прихожанок. Деякі з них, не знайшовши розуміння і захисту, звернулись за допомогою до керівників інших церковних об'єднань своєї країни.

На жаль, в подібних ситуаціях, фокусом публічних дискусій і приватних розмов виявляється винний у тому, що відбулось. Про нього говорять, його засуджують, його захищають чи ігнорують.

Розчаровані ж і постраждалі часом залишаються за дужками дискусій. Стидаючись того, що сталось, вони змушені залишатись один на один зі своїм болем, плутаниною в голові, гіркотою і образою.

Якщо ви, опинившись у всьому, що відбулось, щасливі і вас все влаштовує, то ця стаття точно не для вас! Захисники аморальності і обожнюючі людей навряд чи знайдуть тут щось для себе.

Сьогодні я пишу саме для тих, хто в сльозах і відчаї, заплутався, розбитий і шукає виходу.

Для всіх тих, хто бачить, що далі залишатись у тій же атмосфері немає сил, а як жити далі і що робити - незрозуміло.

1. ВИ НЕ ПОКИНУТІ БОГОМ, КОЛИ ВАС ЗРАДИЛИ СЛУЖИТЕЛІ

Опинившись в подібній ситуацій, частіше всього віруючий може почути від інших: "Сама винна! Невже не знала, з ким зв'язалась і куди ходила?".

Якщо ви самі стали розуміти у що влипли, і прозріння потроху вас соромить, то подібні репліки можуть підштовхувати до стану відкинутості - минуле зруйноване, а нічого нового і доброго на горизонті не світить. Запитання без відповіді і тяжкі думки здатні довести людину до глибокої гіркоти, озлобленості і навіть боговідступництва.

Сьогодні я пишу саме для тих, хто в сльозах і відчаї, заплутався, розбитий і шукає виходу

Не навівши лад з емоціями, легко повірити в брехню, що всі церкви - однаково нечистоплотні, а їх керівники - всі до єдиного шахраї.

Гіркота веде до духовного краху, якщо не звільнитись від неї.

Тому, перше, що слід зрозуміти: якщо навколо ви побачили нечестя, всі захищали того, хто грішить, а ваше життя опинилось розтоптаним, то знайте: Богу це не все одно. Згадайте написане: "А як бачив людей, змилосерджувався Він над ними, бо були вони змучені та розпорошені, як ті вівці, що не мають пастуха" (Мф.9:36).

Таким є серце Христа! Він думає перш за все не про "помазанників", як деякі називають церковних "зірок", а про простих Його послідовників, яких з часів церкви в Антіохії називають християнами. Саме вони для Нього - найважливіші помазаники.

Навіть якщо Вас зрадили і принизили, то Христос не залишив Вас. Знайдіть очищення, потіху і допомогу перш за все у Ньому.

Будьте впевнені, що існує багато християн, служителів і пасторів, які не будуть дорікати вас тим, що відбулось, а допоможуть пройти цей непростий час. Вони існують, навіть якщо сьогодні ви з ними не зустрілись. Їх багато.

2. ВІЗЬМІТЬ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА СВОЄ ЖИТТЯ

Писання говорить: "...від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть" (Лук.12:48). Той, хто багатьох втягнув в гріхи, несе найбільшу відповідальність, проте, майже рівну з тими, хто використовуючи духовну позицію покривав беззаконня, нагадував про синів Ноя і маніпулював вченням про "батьківство", зневажаючи святість і ігноруючи слова Христа.

При цьому не можна сказати, що кому дано менше, з того і не спитається зовсім. Кожен перед Богом несе особисту відповідальність за власні далі і слова. Життя, орієнтоване на "мені так сказали", "мені так наказали" буде і надалі тримати вас відкритими для нових маніпуляцій і шахрайства.

Таким є серце Христа! Він думає перш за все не про "помазаників", як деякі назхивають церковних "зірок", а про простих Його послідовників

Повага до церковних служителів в християнстві ніколи не мала нічого спільного із поклоніння їм, бездумною покірністю чи нерозумністю. Пошана не породжує духовну сліпоту і розмиття моральних стандартів.

Коли Бог дав нам віру, Він не забрав при цьому мозок. Це не бартер!

Згадайте жителів Верії в Діях, які були "шляхетніші за солунян, і слова прийняли з повним запалом, і Писання досліджували день-у-день, чи так воно є" (Деян.17:11).

Хто б і що не проповідував, ваше життя - це ваша відповідальність перед Богом. Тому так важливо не втрачати розум і не віддавати себе бездумно на поталу іншим людям. Візьміть відповідальність! Досліджуйте Писання! "Випробовуйте самих себе, чи ви в вірі" (2 Кор.13:5)

Якщо ви згрішили - покайтесь! Не звинувачення і пояснення, а розкаяння і покаяння перед Господом допоможе очиститись від всілякої скверни.

Якщо в наївності і безпечності ви впали в спокусу, то важливо визнати і це, і потім залишити брехню, самообман і маніпуляції.

3. ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЯ НАД ПРИЧИНАМИ ТОГО, ЩО ВІДБУЛОСЬ

Якщо ваше "християнство" рушиться просто на очах, то будьте впевнені - це не християнство, а та картинка про нього, яку Ви набули. Швидше за все, найближчого часу буде необхідно переглянути правильність багатьох своїх переконань, якими ви себе заповнювали довгий час.

Хто би і що не проповідував, ваше життя - це ваша відповідальність перед Богом

Як могло статись так, що мало місце не просто падіння служителя в гріх, а розпуста і масове допущення все нових і нових сексуальних гріхів? Чи могло б це відбутись, якщо б атмосфера церкви була здоровою, структура збалансованою, а пріоритети і вчення - вірними?

Швидше за все, щось не так виявилось у всій атмосфері, вченні і структурі організації. Ви над цим не задумувались?

В будь-яких церквах бувають падіння в гріх служителів, але вибачте, масштаб "втягнутості" прихожан в ці гріхи все одно непорівняно менший. Причина тому проста: церква значно більше захищена від масового втягнення в гріх, коли в ній більше поваги до Писання і Христа, аніж до структури і "помазаників". І якщо останні навмисно і переконливо відходять від Христа, то віруючі втікають від таких, аби залишитись з Христом.

Тому, якщо це ваш випадок, то припустіть, що і не вчинивши жодного гріха, у вас поступово створилась спотворена система координат в галузі богослів'я чи моралі. Можливо, ваше уявлення про християнство, церкву, служителів, служіння, посвячення і послух потребує виправлення.

Приготуйтесь до того, що протягом як мінімум двох-трьох років вам потрібно буде заново відкрити для себе християнство, переосмислити акценти, які ви робили і отримати нові етичні стандарти.

4. ЗНАЙДІТЬ СЛУЖИТЕЛІВ, ЯКІ БИ ПОСЛУЖИЛИ ВАМ, І ЦЕРКВУ, ДЕ ВИ МОГЛИ Б ВІДНОВИТИСЬ

Звільнитись від ран і гіркоти, виправити мислення, отримати нові звички і цінності - неможливо за один день. І дуже складно це зробити самостійно, не маючи ні допомоги, ні зразка для наслідування.

Тому, визнайте - вам необхідна підтримка. Знайдіть таких людей і будьте в такій церкві, де вам допоможуть побачити справжнє християнство. Вам добре було б знайти служителів, які змогли б вас вислухати, послужити, кому ви могли б довіритись, виплакатись і отримати потіху, настанову і навіть докору.

Якщо вам стало очевидно, що ви не залишитесь там, де були, то пам'ятайте - за межами вашого маленького "всесвіту" існує життя, де багато неймовірних служителів Божих і сотні здорових церков, в одній з яких ви зможете реабілітуватись і приліпитись до Христа по-справжньому.

"Кожен, хто просить, отримує, і хто шукає знаходить, і хто стукає - тому відчинять", говорить Слово. Тому це можливо!

Шукайте служителів і церкви з нормальною репутацією.

Шукайте церкви, не заплямовані серйозними скандалами, які не хворіють культом особистості, не страждають від самолюбування, збалансовані у вченні і взаємодіють з іншими церквами.

Шукайте тих, хто вище за все ставить авторитет Бога і Писання, хто не замкнутий на собі, вважаючи лише свою церковну структуру відповіддю для всього світу; тих, хто діяльно і конструктивно представляє християнську спільноту.

Шукайте служителів і церкви з нормальною репутацією

До речі, саме взаємодія служителів і церков один із одним є хорошою ознакою духовного здоров'я і стримуючим фактором від втечі в різні єресі і крайнощі. Цікаве спостереження: найбільш дивакуваті структури доволі ізольовані від інших християн.

Також раджу пам'ятати добру народну мудрість: не йти в чужий монастир зі своїм уставом!

Не тягніть за собою у нову спільність із християнами засвоєні раніше погляди, стандарти і мораль. Перетворіться в людину, яка немовби з нуля починає подорож за Христом. Дозвольте Богу "переформатувати" вас заново.

5. НЕ ЗМІНЮЙТЕ ШИЛО НА МИЛО - НЕ ДУЙТЕ НА ВОДУ І НЕ СТВОРЮЙТЕ НОВИХ КУМИРІВ

Давно побачив, що не утверджені в Бозі люди, що виросли у строгій і жорстій вертикальній структурі із незаперечним авторитетом вгорі, при його падінні можуть опинитись в одній із двох крайнощів: або противитись всякому авторитету, або шукати нову "зірку" - нового кумира.

Обидві реакції говорять про незрілість, духовні проблеми чи наявність душевних ран. За обидвома підходами ховається викривлений погляд на християнське вчення і етичні стандарти. Недовіра до всіх пасторів чи пошук нового "мегаапостола" - дві сторони однієї проблеми. Обидві - небезпечні.

Правда полягає в тому, що церква - це не театр одного актора, де все замкнуто на одному "помазанику", але вона і не спільнота ідеальних людей з німбами над головою. Спробуйте це зрозуміти, і знайти таку церкву, де існує і нормальне лідерство, і здорове вчення, і збалансована система етичних стандартів, що зберігають структуру громади від саморуйнування.

Підірвана довіра до пасторів - рана, яка не заживає швидко. Напевно, тому постраждалі від подібних скандалів навіть невмисне дивляться з підозрою на всіх служителів церкви.

Знайте, що таке почуття подібне до ненависті до всіх чоловіків, яке може відчувати зґвалтована жінка. Рано чи пізно їй потрібно подолати душевний біль і побачити, що всі чоловіки різні. Серед них багато, дуже багато хороших і доброчестивих.

Таким же чином Бог допоможе вам внутрішньо зцілитись, щоби одного разу зрозуміти, що існують і здорові церкви, і доброчестиві пастори.

6. ТРИМАЙТЕСЬ ХРИСТА НАВІТЬ КОЛИ ВІДЧАЙ НАМАГАЄТЬСЯ РОЗЧАВИТИ ВАС

В періоди кризи, переоцінки життєвих цілей і змістів, людину може кинути в таку турбулентність, якої авіація і не знала. Зміна настроїв, сльози, біль, недовіра, замкнутість, бажання все кинути, звинувачення на адресу Бога, самобичування, депресія, суїцидальні думки - це не весь перелік наслідків бурі, що відбувається в душі.

Одні люди більш стримані, і зовні зберігають самоконтроль, переживаючи муки всередині. Інші - дають волю емоціям, дозволяючи їм домінувати і підштовхувати людину до тупикових рішень. Найстрашніше, коли біль захоплює розум настільки, що людина відкриває себе для ненависті, різних форм саморуйнування чи духу самогубства.

Саме тому, коли вам погано, шукайте Господа, потішайтесь Його Словом. Говоріть з людьми, які не підігріють вашу гіркоту власною злобою, а тими, хто мудрий і здатний вас почути, заспокоїти, направити, помолитись і привести в нормальний стан.

Зробіть все можливе, щоби в піку власних емоцій залишитись з Христом. Будьте впевнені, саме Він - майстер виводити нас із будь-якої долини смертної темряви (Пс.22:4; Пс.83:6-8).

 

7. ПОДОЛАННЯ КРИЗИ ЗАЙМЕ У ВАС ПЕВНИЙ ЧАС

Як я вже говорив, повне виправлення і зміни у вашому житті будуть можливі не за один день, а лише через деякий час. З мого власного досвіду спілкування з людьми, що пережили такі ж проблеми, скажу, що час не вимірюється тижнями чи місяцями. Найчастіше відновлення займає декілька років. Налаштуйтесь на це.

Більш того, сам по собі час нічого не здійснює. Можна прожити роки і стати старим, перебуваючи в образі, злобі і непрощенні.

Коли вам погано, шукайте Господа, потішайтесь Його Словом.

Тому найважливішим у найближчі місяці і роки є бажання дозволити Духу Святому і Слову Божому працювати у вас і змінювати вас зсередини. Крок за кроком, сфера за сферою, Бог виправлятиме ваш спотворений світогляд, привчати вас до нового життя, розставляти наново пріоритети, звільняти від образи, розчарування, оновлювати розум. Якісь речі відбудуться миттєво за один день, інші - поступово.

Саме тому повноцінне відновлення і вихід з цієї духовної кризи займе певний час. Але воно цього варте!

Варто залишитись християнином чи християнкою, що пройшли не найпростіші часи, але зберегли віру, надію і любов до Бога і до людей.

Нехай допоможе вам Господь!

P.S. Якщо стаття вам допомогла, і ви знаєте постраждалих, подібних до вас, хто розбитий і розчарований, то поділіться нею з ними. Молюсь, щоби і ви, і вони змогли пройти цей непростий час і приліпитись до Господа не дивлячись ні на що.

Джерело: Ieshua.org.

Денис Подорожний - пастор церкви в Середній Азії протягом більше двадцяти років. Дипломований спеціаліст в галузі релігієзнавства, має ступінь почесного доктора богослів'я. Також відомий активним медіа-служінням через Інтернет і телебачення.