«Я навернувся до Бога, будучи ще студентом» — Денис Подорожний [відео]

Хотілося б почути, як розпочалось Ваше знайомство з Богом?

Я навернувся першим в сім’ї, в нас ніхто не був віруючим. Це був час розпаду Радянського Союзу, початок 1989 року. До того я був атеїстом, але в той момент, будучи студентом університету на факультеті прикладної математики і механіки, я прийняв Ісуса Христа в серце. Моє життя почало змінюватися, я став активним християнином. Вже протягом 26 років займаюся служінням на повний час, останні 15 років знаходжуся в подорожах (може, це пов’язано з моїм прізвищем Подорожний).

Чому Ви вирішили шукати сенс життя в студентські роки? Адже в цей час зазвичай молоді люди бажають спробувати все й одразу».

Мій пошук розпочався наприкінці школи, коли одного разу одна наша вчителька сказала: «спробуйте хтось захищати точку зору, що Бог є, а ми всі будемо її спростовувати», і я погодився на роль захисника Бога. Це було обумовлено якимось моїм антагонізмом молодіжним. На початку я повністю програв цей диспут, адже не знав нічого. Наступного разу така ситуація сталася через рік. Я спробував підготуватися, прочитав у «Словнику атеїста» докази існування Бога у 5 пунктах Томи Аквінського. Коли я представив ці аргументи своєму класу, а на додачу запитав їх, як можуть збуватися сни, вони погодилися з цими аргументами.

Сьогодні навернення студента до Бога — звичне явище, тоді ж, в 1989 році, це був феномен, рідкість.

Більшість атеїстів — це такі «народні» атеїсти, які задають банальні запитання на кшталт «а хто бачив Бога?» та подібні.

Як Ви відчули у своєму серці заклик переходити із прихожан в служителі церкви? Вас поставили на служіння?

Мені здається, поставити силою на служіння людину неможливо. Я почав проповідувати у себе в церкві, коли вона була маленькою, нараховувала близько 25 членів.

Ти не дізнаєшся своє покликання, поки не будеш пробувати служити. Образно кажучи, машина в русі легше розвертається.

Ви служите по світу, скажіть, Ви бачите різницю в загальному стані церков в різних країнах, деякі ознаки кінця часів?

І досвід служіння, і досвід навчання допомагає мені бачити певний баланс. З одного боку, ми знаходимося в останньому часі, ближче до кінця часів. З іншого боку, я розумію, що люди суб’єктивно підганяють свої погляди під певні місця Біблії. Мені, наприклад, говорили, що «Бел упав» (в російському Синодальному перекладі «Пал вил» - СЄЛФ) в Ісаї 46:1 означає «Упав Володимир Ілліч Ленін» і розпад Союзу є явною ознакою останніх часів. Та пізніше я зрозумів, що так не можна трактувати Писання. І сьогодні я стою на тому, що «Про день же той чи про годину не знає ніхто» (Мар.13:32).

Наскільки небезпечно, коли людина бачить і виглядає в Біблії те, що їй подобається, скажімо, процвітання, здоров’я?

Люди часто не бажають чути істину і підганяють Біблію під свої бажання. Апостол Павло пише Тимофію: «Настане бо час, коли здорової науки не будуть триматись, але за своїми пожадливостями виберуть собі вчителів, щоб вони їхні вуха влещували. Вони слух свій від правди відвернуть та до байок нахиляться» (2Тим.4:3,4).

Я дуже позитивно ставлюся до сучасних технологій, але не до Інтернет-церков, позаяк ми повинні мати момент виправлення. Хтось обирає «кари Господні», хтось милість і благословіння.

Ти не дізнаєшся своє покликання, поки не будеш пробувати служити

Якщо про гріх не говориться в церкві, то в нових людей немає орієнтирів для свого життя.

Біблія говорить: «Усе Писання Богом надхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності» (2Тим.3:16). «Усе Писання», а не уривки!

Коли люди підходять до Вас і кажуть: «Знаєте, Денисе, Вам потрібно змінитися в чомусь» — як зрозуміти, це говорить людина від себе чи Бог настановляє Вас через це?

Є проміжна фаза. Є люди, які теж висловлюють свою думку і це не обов’язково голос Божий чи диявольський, і воно може бути корисним для нас.

Якщо ми відразу реагуємо зі злістю — це ніколи не призведе ні до чого доброго. Але якщо ми розглянемо це зауваження і проаналізуємо його в світлі Писання, то, можливо, щось і знайдемо в собі, що потрібно виправити, і такий підхід буде конструктивним.

Ще запитання: «Хочу співати, читати вірші, служити, але мені не дають — що робити, шукати іншу церкву?»

Не починайте відповідь словами «шукати іншу церкву?» Потрібно зрозуміти, чому так відбувається. Можливо, людина щойно прийшла в церкву, чи їй потрібно в чомусь виправити своє життя, чи просто в церкві не прийнято читати вірші. Поспілкуйтеся зі служителями, не спішіть йти з церкви.

Якщо ми відразу реагуємо зі злістю — це ніколи не призведе ні до чого доброго

Як Вам служити у такій складній країні, як Узбекистан?

Бог милостивий, і ми в останній час мали багато реформ в країні. Минулого року було офіційне представлення Біблії на узбецькій мові, а наприкінці року був захід, приурочений до 500-річчя Реформації, на якому були представники влади.

Ще запитання: «В Старому завіті Давид танцював, а чому в Новому завіті заборонено танцювати, плескати, це гріх?»

Бачте, хоча Біблія і велика книга, вона є цілісною, але ми маємо певні підходи до тлумачення. І тому в різних церквах при однакових догмах є різний порядок богослужіння. В народі кажуть: «Не ходи в чужий монастир зі своїм уставом», мається на увазі, що якщо людина прийшла в іншу церкву, вона повинна поважати її правила, і це нормально. Неправильно всередині своєї церкви створювати розкол чи супротив, це небезпечний підхід.

Ви готуєте книгу про зцілення, розкажіть нам трохи про неї. Взагалі, яка роль людини і Бога у зціленнях?

Я пишу книгу, це процес, але я не пишу про «зцілення» в сенсі надприродних оздоровлень. Багато людей займає радикальну позицію в бік «зцілень», відкидаючи медицину, але це невірний, небіблійний принцип, адже Лука був лікарем, добрий самарянин надав першу медичну допомогу, а не молився про оздоровлення.

«Як стати істинним біблійним християнином, щоби отримати гарантію спасіння? Яка конфесія чи деномінація може дати цю гарантію?»

В кожній «правильній» конфесії чи деномінації я зустрічався і з дуже позитивними щирими християнами, і з людьми, відносно віри яких є багато питань.

Ми на небезпечній дорозі стоїмо, коли приходимо і запитуємо «а чи не гріх...?»

Звичайно, потрібно бути членом помісної церкви, але суть в тому, наскільки ми любимо Господа, вивчаємо Писання. Апостол Павло пише: «Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!» (1Тим.4:16) — ось це є шлях, яким потрібно рухатися.

«Якими можуть бути причини хвороби, окрім неналежного відношення до здоров’я, наслідків гріха і допуску Божого для зцілення?»

Я знайшов п’ять факторів: Бог, Який дозволяє іноді їм бути. Є також частка диявола. Третя причина — наслідки гріха в цьому світі (інфекції, віруси, аварії, катаклізми, старість, руйнування). Четверта причина — наша провина. П’ять причина — воля інших людей.

«Чи можна робити християнці уколи ботоксу?»

Я вважаю, це питання віри. Якщо сильні сумніви — то ні. Я особисто не прихильник цієї моди і вважаю натуральну красу кращою. Це питання християнської етики і мудрості.

У сфері медицини взагалі не можна впадати в крайнощі: ми віримо в Господа, але користуємося послугами лікарів. Потрібно підходити комплексно.

«Як Ви відноситеся до засобів контрацепції»?

Біблія явно говорить нам, як про гріх, про дві речі: вбивство і нанесенні шкоди своєму тілу. Якщо вбивається все зачате — це гріх. Ми віримо, що в момент зачаття, оплодотворення яйцеклітини сперматозоїдом, з’являється нове життя. Тут потрібно приймати власне здорове рішення.

«Чи не гріх вживати протеїни?»

Мені здається, ми на небезпечній дорозі стоїмо, коли приходимо і запитуємо «а чи не гріх...?» Розберіться, зрозумійте, що каже Біблія. Часом надлишок речовини руйнує тіло. Потрібно бути коректними і мудрими.

Неможна у всіх навіть розумових хворобах бачити прояви бісів, часом це чисто фізіологічні відхилення.

Які причини бувають, що людина не отримує зцілення?

Не ми ставимо Богу умови, і не завжди зцілення має прийти надприроднім чином, іноді потрібно змінити свій життєвий уклад.

Денис Подорожний – пастор церкви в Середній Азії протягом більше двадцяти років. Дипломований спеціаліст в галузі релігієзнавства, має ступінь почесного доктора богослів'я. Також відомий активним медіа-служінням через Інтернет і телебачення.