Директор християнської школи про біблійний світогляд

    - Олександр Олександрович, поділіться, будь-ласка, Вашим поглядом на те, яку роль християнська освіта відіграє в загальноосвітньому процесі в Україні. Чи є приклади позитивного впливу на суспільство загалом?  

Якщо під словом «роль» маються на увазі масштаби, що вказували б на впливовість завдяки поширеності, то поки що вихвалятися рано: християнська освіта знаходиться якщо й не в зародковому стані, то в «підлітковому віці».  Але, якщо взяти до уваги сам факт створення і розвитку цілої низки християнських шкіл, то потрібно сказати, що ця освіта, по перше, відповідає вимогам часу, тому що користується попитом у батьків, по друге, має визнання держави, незважаючи на всі існуючі недоліки подібних шкіл, а по третє, є засобом впливу самої християнської церкви на освіту як істотну складову суспільства. Про рівень кожної вказаної мною риси потрібно розмовляти окремо, прийнявши до розгляду конкретну школу. Але в цілому, сам рух християн  у бік впливу на суспільство можна вважати значним, особливо з огляду на те, що ми першопрохідці в цій галузі в Україні, через те, що при радянській владі, формування подібного досвіду було неможливим.

Вплив християнської освіти є як на макро- так і на макрорівнях. Макрорівень – це створення освітньої альтернативи державним школам, які є проявом світоглядного монополізму, що дозволяє державі виховувати «зручних громадян» - людей, що не задають складних питань, що голосують одностайно і правильно, такі що не виділяються  на фоні інших якимось чеснотами та ідеалами. Християнські школи дозволяють вивчати  державну програму, яка поширюється і на приватні заклади, з позицій християнських цінностей і світогляду, допомагаючи учням вибрати здорові духовні орієнтири в своєму житті.

З іншого боку, що таке суспільство? Конкретні люди, в тому числі діти – Коля, Маша, Саша… Якщо вдалося вплинути на конкретну дитину, допомогти йому «встати на ноги», навчитися співчувати і допомагати ближнім, відкрити данні Богом таланти-дарування і знайти зміст в заплутаному лабіринті життя – це означає, ми вже вплинули на суспільство. Реальність не завжди вимірюється великими числами і процентами, бо в очах Бога навіть одна людська доля має безкінечно високу ціну. Чи може сучасне християнство, на даному етапі його розвитку, конкурувати зі світським за якістю викладання і отриманих знань? Розписуватися за всіх не стану, надам лише приклад нашої школи. За результатами ЗНО (Зовнішнього незалежного оцінювання) в 2012-2013 року 80% випускників нашої школи, яких обирали не за конкурсом і не навчали по поглибленим програмам, успішно вступили в той ВНЗ, який планували для себе. При цьому левова частка підготовки дітей лягла не на репетиторів , як це часто є в державних школах, а на вчителів нашої школи, які працювали з учнями просто у форматі звичайного уроку.

- З якими труднощами Вам, як педагогу з багаторічним стажем, доводиться зустрічатися в роботі у галузі християнської освіти?     

Як не дивно, але більшість проблем пов’язано з тим, що сама Церква, яка є alma-mater християнської школи, на мій погляд, у цілому так і не усвідомила всіх переваг і перспектив. Серед моїх братів і сестер ще ходять міфи про християнську освіту на кшталт: «Ми вчились в часи радянської влади в звичайних школах і нашим дітям не потрібні якісь особливі школи» або: «Християнська школа ізолює дітей від реального світу з його проблемами і тому її випускники, як тепличні рослини, виходять в життя без належних навиків», за час роботи в своїй школі я неодноразово чув, що: «Християнська школа – це освіта для багатих» і рівень знань в християнській школі нижче, ніж в інших школах». Через це, на мій погляд, необхідно шукати діалогу на рівні церковного керівництва, будувати мости між освітою та духовністю, щоб християнська школа не була відповіддю на так і не заданий самою Церквою питання.

- Ваші поради викладачам-християнам, які працюють в світських навчальних закладах: як мудро донести християнський світогляд аудиторії через викладання предметів в школі та університеті?

Порад насправді усього дві – любіть свій предмет і любіть тих, кого вчите. Це вже буде втіленням християнського світогляду. Моліться за своїх учнів, їхніх батьків і колег. Не намагайтесь «навернути їх в свою віру», але вчіться задавати їм питання, задумуючись над якими вони самостійно прийдуть до істини, і також, при нагоді, відповідайте на їхні питання, торкаючись того, що хвилює ваших учнів. Таким чином, ви зможете прищепити їм істину, не порушуючи законодавства про освіту і не даючи підстав для звинувачення вас в релігійній пропаганді.

- Яка основна тема Ваших виступів під час проведення Східноєвропейського Лідерського форуму в листопаді 2013 року?

Основна тема – про сполучення біблійної освіти з академічною освітою або, якщо використати сленг моїх колег з християнських шкіл, про біблійну інтеграцію  у викладанні шкільних предметів. Яким чином біблійний світогляд можливо сполучити з академічною освітою? Шляхів багато, все залежить від направлення предмету – природничого, гуманітарного, естетичного. Зрештою, є деякі загальні ключові прийоми, починаючи від втілення біблійних цінностей в особі самого вчителя або, простіше кажучи, прикладу-взірця, - до уміння побачити красу Божого творіння  у змісті учбового предмету. Але всіх секретів розкривати не стану: прийдіть і послухайте.

Східноєвропейський лідерський форум відбудеться з 13 по 16 листопада в Києві. Реєстрація триває до 5 листопада.