Круглий стіл «Далекі і близькі цілі євангельських християн у вищій школі» — Юрій Бачище [відео]

Можна сказати, що Бог відкриває можливості для тих, хто відкрив своє серце для Бога.

Ми можемо сказати, що церква за роки незалежності України, на жаль, побудувала стіни навколо себе.

Питання в тому, чи має церква бажання проповідувати Євангеліє в університетському середовищі, інтелігенції. Чи має церква взагалі ціль свого існування? По факту немає жодної церкви, в якій було б написано, що її стратегічною метою є вплив на університет.

Цікаво, що неактивність християн серед інтелігенції дозволяє успішно працювати там таким нехристиянським сектам, як Церква саєнтології чи послідовникам Реріха.

Рік Реформації показав, що ми багатьма союзами змогли об’єднати наші зусилля заради спільної мети. А також, що люди з науки відкриті для співпраці з церквою.

Необхідна зміна мислення християн в цій сфері. Також необхідно активувати роботу зі студентами-християнами.

Варто розмовляти з батьками, які ще тільки готуються віддавати своїх дітей в університет, тобто вони навчаються в останніх класах школи.

Можна також свідчити людям зі сфери освіти через дискусійні клуби.

Питання часу: щоб створити християнську школу, потрібно 3-5 років, для християнського університету потрібно значно більше часу.

Ми часто хочемо, щоб після нашої проповіді покаялося багато людей. Але дуже часто необхідний процес побудови стосунків.

Чому ми бажаємо впливати на вищу школу? Це надзвичайно важлива частина суспільства, вона впливає на суспільство. І ми бажаємо, щоб вища школа, в свою чергу, впливала на суспільство.

Юрій Бачище — кандидат історичних наук, доцент Європейського Гуманітарного Університету у Вільнюсі. Керівник Інституту Нової Реформації — освітнього проекту, орієнтованого на підготовку християнських лідерів для Білорусі. Юрій є автором ряду наукових статей з державної політики стосовно конфесій в ХХ столітті, з історії євангельської церкви і християнсько-демократичного руху, з реалізації права на свободу сумління. Брав участь в підготовці видання сучасною білоруською мовою відомого «Катехізису» (XVI ст.) Симона Будного. Укладач збірки «Гісторыя Беларусі найноўшага часу ў дакументах і матэрыялах» («Історія Білорусі новітнього часу в документах і матеріалах»).