4 ключових складових посвяченого читання Писання — Брюс Ешфорд
- Автор Пресс-центр ВЕЛФ
Коли воскреслий Господь докоряв церкві в Ефесі за те, що вона залишила свою першу любов, Він також давав зрозуміти християнам усіх часів, що вони повинні трудитися, щоб не втратити пристрасну прихильність і радість, які супроводжували їхнє навернення.
Це повинно нагадати нам, що життя християнина супроводжує багато спокус, але жодна з них не є більш підступною, аніж спокуса залишити свою «першу любов» (Об’явл. 2:4).
Ця спокуса підстерігає за кутом кожного християнина, але можливо більшою мірою так званих «професійних християн» — пасторів, професорів і студентів богословських учбових закладів. Для нас це особливо унікальна спокуса, бо вивчення і викладання Біблії — це наша робота. Зрештою, самі того не помічаючи, ми потрапляємо у звичку дивитися на Писання, як на об’єкт, який належить «розчленувати», розділити на частини для більш детального вивчення, аніж на живе Слово, що містить скарби.
У якості протидії цій спокусі хочу запропонувати вам модель вивчення Писання, що складається з чотирьох пунктів, яка допоможе вам уникнути споживацького ставлення до Писання, щоб ми могли прийняти його як живе Слово живого Господа. Ця модель — читати, роздумувати, молитися, покорятися — адаптує і модифікує практику ранньої церкви.
1. Читайте Писання.
Перший крок полягає в тому, щоб читати Писання. «Дякую, Капітане Очевидність», - можете подумати ви. «Якщо щось і є, про що мені, як євангельському християнину, не варто нагадувати, так це про те, що мені потрібно читати Писання». Але те, що ми намагаємось видати за читання Писання, часто не гідне цієї назви.
Ми допускаємо помилку, коли читаємо Писання швидко або незосереджено.
У наш час сповіщень від Facebook і Twitter, текстових повідомлень, фото в Instagram, телефонних дзвінків, голосових повідомлень, блогів і багатьох інших факторів, які відволікають, наше читання Біблії часто відбувається «на швидку руку». Але якщо ми хочемо бути уважними до Слова Господа, ми маємо бути готові не поспішати і ні на що не відволікатися.
Ми допускаємо помилку, коли розглядаємо Біблію як об’єкт, над яким ми маємо володарювати.
Більше того, у наших намаганнях, як вчених, читати Біблію з ретельністю, іноді ми несвідомо розглядаємо її в якості об’єкту, підпорядкованого нам. Але Біблія не є об’єктом, над яким можна володарювати і керувати; це живі слова Господа, Який бажає управляти нами.
Ми допускаємо помилку, якщо не робимо нічого, щоб почути, що Бог бажає сказати нам.
Минули роки, і я прийшов до усвідомлення факту, що піддаюсь обом спокусам — читати Біблію "на швидку руку" і розглядати її в якості об’єкта. Фактично, я настільки легко піддавався спокусам, що вирішив вжити певних заходів проти цього.
По-перше, вимкнути мій комп’ютер і телефон, щоб Господу не доводилось змагатися з електронними листами чи соціальними мережами.
По-друге, уявити Господа Христа в кімнаті поруч зі мною, як Він говорить слова Писання до мене. Це допомагає мені усвідомити, що в моєму читанні я повинен уважно слухати. Писання переповнене наказами «почути слово від Господа». І ось що нам варто зробити: слухати уважно слова нашого Господа.
2. Роздумуйте над Писаннями.
Після уважного слухання Слова Господа, нам необхідно роздумувати над ним. Ми переходимо від слухання Слова до проникнення у Слово. На цьому етапі ми поміщаємо самих себе в контекст всієї Біблії.
Хоча Біблія складається з 66 книг, написаних в різних жанрах багатьма авторами, усі ці книги і жанри разом формують одну головну розповідь, справжню історію цілого світу. Хоча багато євангельських християн можуть мати спокусу розглядати розповідь про заснування Америки чи виклад новин від телеканалу Fox News чи будь-яку інша розповідь як головну історію світу, всі вони і яйця виїденого не варті в порівнянні зі справжньою Історією світу.
Тому, коли ми поглиблюємося в Писання, нам варто дозволити самих собі бути втягнутим в біблійну історію. Ми повинні наповнити себе Писанням, дозволити йому напоїти нас як вода напуває коріння квітучої рослини (Псалом 1). Або ж, згідно з іншою аналогією, ми повинні прийняти Боже Слово так глибоко в своїх серцях, щоби воно торкнулось внутрішніх струн серця і вони заграли (Єзек. 3:10-11).

3. Моліться над Писанням.
Писання і молитва йдуть поруч. Бог наполягає на тому, щоб ми молились, щоб доповнити наше слухання Його Слова. Бог вчить нас, докоряє нас, виправляє нас і наставляє нас в праведності через Своє Слово (2 Тим 3:16-17). Позаяк Господь працює в і через Писання такими багатьма способами, наше читання повинно мати форму діалога.
Коли Господь вчить нас іти прямим шляхом, ми вдячні Йому за те, що Він відкрив цей шлях нам. Коли Він докоряє нас, показуючи нам, наскільки далеко ми відійшли від цього шляху, ми відповідаємо Йому покаянням. Коли Він виправляє нас, ставлячи тим самим наші ноги назад на вірний шлях, ми просимо Його продовжувати освітлювати його і наставляти нас, якщо ми знову зійдемо з нього. Коли він наставляє нас в праведності, ретельно знаряджаючи нас для того, щоб ми могли ходити шляхом правди, незалежно від ситуації, в якій знаходимось, ми поглиблюємось в Його волю і шукаємо більше розуміння, як жити в цьому світі.
Коли ми молимось словами Писання, повертаючи їх назад до Господа, ми переконуємося тим самим, що Слово Господа знаходиться в центрі не тільки нашого слухання, але й нашого відгуку. Ми дозволяємо йому допомогти нам знову віднайти центр свого життя.
4. Підкоріться Писанню.
Останній крок полягає у тому, щоб дозволити Біблії формувати наші слова, дії і стосунки. Після читання, роздумів і молитви над Писанням ми дозволяємо Слову Господа залишатися поруч з нами протягом всього дня. Воно повинно залишатися з нами не лише в наших молитвах, церковних служіннях і приватній моралі, але також і в нашому щоденному житті.
Для себе я знайшов корисним брати до уваги те, як Писання формує моє покликання. Після читання, роздумування і молитви я задаю запитання про те, як Слово формує моє зобов’язання відносно відкупленої спільноти (церкви), найближчих мені людей (сім’ї), до діяльності, яка займає більшість мого часу вдень (роботи) і до мого місця в місті, штаті, нації і цілому світі, у якому я живу (суспільства).
Значення цього останнього кроку важко переоцінити; це кінцевий наш дотик і возз’єднання з відкриттям Божим. Якщо ми не підкоряємось Писанню, тоді перші три кроки практично марні.

Ані новизни, ані магії.
У цій моделі з чотирьох кроків немає жодної новизни; вона виникла зі звичаїв читання, культивованих християнами протягом століть. Тут також немає і магії; це не якась безпомилкова технологія, що сама по собі гарантує близькі відносини з Богом.
Натомість, ця модель допомагає нам уважно слухати голос Господа так, щоб ми могли відповісти Йому молитвою і послухом. Якщо читання Писання вкладає Слово Господа в наші вуста, то роздумування допомагає повільно обдумати його, молитва розпізнає і з вдячністю визнає його аромати, а покора Слову робить так, що воно засвоюється нами і таким чином живить нас.
Брюс Ешфорд служить ректором і професором теології і культури в Південносхідній Баптистській Теологічній Семінарії
Джерело: TheGospelCoalition.org.
Переклад з англійської: Прес-центр СЄЛФ.
Схожі матеріали (за тегом)
- Попередня євангелізація людей з матеріалістичним світоглядом — Брюс Літтл [відео]
- Факти про фальшивих пророків — Філ Робертс [відео]
- Тільки Христос (Solus Christus) — Валерій Антонюк [відео]
- Круглий стіл «Християнська філософія Алвіна Плантінга і виклики нового атеїзму» — І. Скрипниченко [відео]
- Відповіді на антихристиянські полемічні прийоми — Павло Валенчук [відео]