Моральний закон і природнє право - Сергій Головін [відео]

Розрізняють кілька теорій, які розглядають походження прав людини і шукають відповідь на запитання "Кому вони належать?"

Теорія природнього права стверджує: моральний закон даний Богом. Мораль є абсолютною і відображає характер Бога.

В Біблії ми розрізняємо чотири види закону: моральний, церемоніальний, громадянський і юридичний

Моральний закон незмінний і абсолютний, він встановлений Богом. Він говорить про те, що є добро і зло.

Церемоніальний закон не може бути змінений людиною, але Бог, який його і встановив, може змінити його. Він говорить про те, яким чином досягати праведності.

Громадянський закон людина визначає сам і вона ж має право його змінити. Він регулює взаємовідносини між людьми.

Юридичний закон встановлює покарання за злочини.

Суспільство не створює моральний закон, воно лише відкриває його

Суспільство відкриває моральний закон подібно до того, як відкриває для себе закони природи, які об'єктивно існують, а не встановлюються людиною.

Закони суспільства вторичні по відношенню до морального закону.

Головним принципом закону згідно Біблії є справедливість. Закон Мойсея направлений в першу чергу на відновлення відносин, а не майнових втрат.

Ключовим поняттям закону є не порядок, а справедливість!

Ключовим поняттям природнього права є поняття права (людини). При цьому завжди слід пам'ятати, що основні права дані людині Богом, і вони є невід'ємними.

Права людини, сім'ї і церкви вище прав діючої влади, бо не влада їх дала, і не вона має право їх відібрати.

Якість діючої влади визначається тим, наскільки вона забезпечує дотримання прав людини

«бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!» (Рим.13:4)

Бог володарює - політик лиш тимчасово виконує свої обов'язки. Політик - тимчасово найнятий народом собі на службу.

Велика Хартія Вольностей проголосила рівність прав усіх людей, незалежно від походження.

"Царі покликані для правління на користь царства, а не навпаки... Держава для людини, а не людина для держави", вказав сер Джон Фонтеск'ю у своїй праці "Похвала законам Англії" (1468-1471).

В Декларації незалежності Америки виділяються три основних невід'ємних права людини: право на життя, на свободу і на бажання бути щасливим. 

Ми цінуємо свою країну як землю своїх батьків чи як землю своїх дітей? Якою є наша задача - зберегти минуле чи побудувати майбутнє?

Там, де найвищою цінністю, подібно до гуманізму, оголошується людина - самій людині стає жити небезпечно. Там, де вищою цінністю оголошується Бог - особа є священною, життя її священне, власність священна, прагнення щастя священне.

На відміну від тільки що розглянутої теорії природнього права, теорія позитивного права говорить: "абсолютного морального права не існує, його формує суспільство". Але тоді, якщо суспільство формує права, воно ж може їх і відібрати, тобто випливає, що невід'ємних прав людина не має.

Що ми визнаємо благом, найвищою цінністю?

Якщо соціальну рівність - маємо соціалізм,

капіталістичну рівність - комунізм,

виживання людства - ліберальні "зелені" партії, помірний екологізм,

збереження навколишнього середовища за будь-яку ціну - радикальний екологізм.

На практиці за відсутності Абсолюту добром вважається те, що влада вважає добром.

Історичний факт: фашистські табори смерті діяли у повній відповідності до волі влади. Виникло запитання: за якими законами мають буди засуджені ті, хто чинили злочини фашизму? За законами якої країни? Закони своєї країни вони не порушували, дія законів інших країн на територію Німеччини не розповсюджується. Позиція захисту на Нюрнберському процесі була наступною: поняття злочину проти людяності відноситься до порушення прав людини, але якщо немає природніх прав - то немає і прав людини. В результаті всі країни, включаючи безбожний Радянський Союз, вимушені були визнати об'єктивну наявність природніх прав людини.

Загальна декларація прав людини, прийнята в 1948 році, закріплює природнє право. Вона проголосила права, але не затвердила механізм їх захисту. Тому в 1950 році була прийнята Європейська конвенція прав людини.

Сергій Головін - доктор філософії, доктор прикладного богослів'я, маґістр гуманітарних наук (релігієзнавство), маґістр природничих наук (фізика Землі), спеціаліст-педагог (фізика). Президент Християнського Науково-апологетичного Центру. Декан Міжвузівського факультету християнської апологетики. Президент Міжнародного просвітницького товариства "Людина і християнський світогляд". Член редакційної колегії журналу "Богословські роздуми".