Реформація: передумови та визначення — Михайло Мокієнко [відео]

Декілька цілей, які ми ставимо перед собою, говорячи про Реформацію:

1. Ми говоримо про Реформацію не тільки, щоби «залишитися там», ми думаємо про можливості сучасної реформації Церкви. Ми не ідеалізуємо Реформацію, але розглядаємо її із смиренням. Ми не ідеалізуємо Лютера, але йдемо далі, враховуючи його помилки.
2. Євангельські церкви потребують осмислення власної ідентичності, тобто розуміння «хто ми є».
3. Реформація дає шанс Україні на світоглядному перехресті. Від світоглядного напряму, який ми зараз виберемо, залежить наше майбутнє. Історія так побудована, що короткі періоди визначають тривалі. Це унікальний час для Церкви, адже старі ідоли впали, а нові ще не з’явились.
4. Можливості, які нам Бог дає в Україні, перевершують наші ресурси.

Євангелист Лука світ 3й розділ розпочинає з опису політичної ситуації, а потім вказує на Боже слово, що прозвучало до Івана, сина Захарії:

«У п'ятнадцятий рік панування Тиверія кесаря, коли Понтій Пилат панував над Юдеєю, коли в Галілеї тетрархом був Ірод, а Пилип, його брат, був тетрархом Ітуреї й землі Трахонітської, за тетрарха Лісанія в Авіліні, за первосвящеників Анни й Кайяфи було Боже слово в пустині Іванові, сину Захарія» (Лук.3:1,2)

Коли ми приходимо до Реформації, бачимо унікальну річ: папа Римський і його аристократія відійшли далеко від Божого голосу, і він лунає до «низів», до монаха Мартіна Лютера. Реформація сталася, тому що прості люди прагнули і шукали Бога більше, ніж церковні верхи.

Ми не можемо, спираючись на свій духовний досвід, автоматично сподіватись отримати Божу благодать.

«І не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість» (Рим.12:2)

По великому рахунку, Реформація і є «переміною віднови розуму», зміною світогляду.

ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМАЦІЇ

Новий потужний релігійний рух завжди виникає на місці кризи або занепаду старого, і історія це підтверджує.

Сучасна ісламізація світу — це слабкість сучасного християнства.

В чому проявився занепад католицької церкви в XV ст., через що їй необхідна була реформація?

1. Моральна криза.
2. Доктринальна криза.
3. Інституційна криза.

Моральна криза. Фактично мораль церкви знищили три речі:

1. Симонія — купівля церковних посад за гроші.
2. Непотизм — відстоювання родинних інтересів при розподілі посад.
3. Конкорданс — позашлюбні стосунки священиків.

Також до однієї з ознак моральної кризи церкви відноситься продаж індульгенцій — документів, що нібито засвідчували про скорочення терміну перебування в чистилищі і продавались за гроші.

Виходячи з цього, перше означення Реформації наступне:

Реформація — це спроба морального оновлення Церкви, відродження її початкової чистоти.

Доктринальна криза. Католицька церква «подбала» про те, щоби люди були невігласами. Церковна служба здійснювалась на фактично мертвій уже на той час латині. Так само Біблія використовувалася в перекладі латиною (Вульґата). Люди були позбавлені можливості дотикатися до істини.

Як результат, в католицькій церкві виникає цілий ряд вчень, що відкрито суперечать Біблії:

1. Папське намісництво Христа — ідея, що не Христос, а Папа очолює Церкву, і без Папи увійти в небо неможливо, спасіння можливе лише в католицькій церкві. Лютер же говорив про те, що церква врятує тебе лише тоді, коли ти маєш відносини з Богом поза її межами. Можна бути блудним сином, не виходячи з дому!
2. Вчення про переістотнення — ідея про те, що під час молитви за хліб і вино причастя змінюється їх природа.
3. Можливість спасіння добрими справами без віри.

Якщо ми думаємо про те, яким чином католицька церква могла так далеко відійти від Слова Божого, то відповідь полягає в тому, що вона далеко відійшла від нього, орієнтуючись також на людське передання. Як Лютер, так і його попередники, зокрема професор Оксфордського університету Джон Вікліф, прагнули навернути Церкву до Біблії і перекладали її на зрозумілу людям мову. Першою умовою для пробудження людини є вільний її доступ до Писання зрозумілою мовою. Пробудження і реформація неможливі без Писання.

Реформація — це зміна світосприйняття і сприйняття Бога на основі Священного Писання.

В серцевині людини є її переконання, які впливають на її цінності, які в свою чергу впливають на практику (дії).

Інституційна криза. В чому вона проявлялася?

1. Жорсткий розподіл церкви на кліриків і прихожан. Наприклад, кліриків причащали хлібом і вином, прихожан — лише хлібом.

Реформація — це відтворення принципу всезагального священства та засобів централізації церкви.

Лютер відновлює принцип всезагального священства і знищує принцип поділу церкви на «клір і мир».

«Нова філософська енциклопедія» дає наступне визначення Реформації: «РЕФОРМАЦІЯ (лат. reformatio — перетворення) — в релігієзнавстві означає приведення складених форм тієї чи іншої релігії у відповідність зі зміненими умовами» (переклад з рос. Прес-центр СЄЛФ). Реформація стала можливою через загальну зміну умов в Європі: духовні зміни є частиною більш ширших змін.

В інформаційній боротьбі виграє той, хто використає новітні сучасні технології. Протестанти використали новітні технології свого часу — друкарський станок. Теологія та технологія мають йти рука об руку.

Ще один момент: перш ніж з’явиться нове віровчення, має з’явитись прошарок людей, який буде готовий його сповідувати. Протестантизм розповсюджувався серед міщанства (в Німеччині — бюргерів).

Одне з цікавих питань: що первинне — протестантизм чи капіталізм? Протестантизм посприяв зростанню капіталізму, як вчив Макс Вебер, чи навпаки, капітал є первинним, як говорив Карл Маркс? Сьогоднішні вчені говорять, що це діалектичний процес: коли розпочалась Реформація, уже був зародок капіталізму, але дякуючи Реформації спосіб економічної поведінки змінився.

Ще одна зміна, яку приніс протестантизм, це зміна політичних думок. Це постання станово-представницьких органів.

Розвиток рідної мови теж є важливим плодом Реформації, адже вона не була б можливою без задіяння рідної, зрозумілої мови. Мовний момент має дуже важливе світоглядне значення.

Перед тим, як повстав Лютер, були люди, які підготували йому шлях, «реформатори до Реформації», зокрема Джон Вікліф, який переклав Святе Писання на англійську мову, і Ян Гус, який говорив ті ж речі, які пізніше говоритиме Лютер.

ВИЗНАЧЕННЯ РЕФОРМАЦІЇ

Реформація — це широкий релігійно-суспільно-політичний рух XVI століття, спрямований на реформування Церкви під впливом Слова Божого, перетворення суспільства через Церкву і оновлення самої Церкви у зв’язку із мінливістю світу (творіння).

Михайло Мокієнко — кандидат історичних наук, проректор Львівської Богословської Семінарії. Викладає дисципліни: "Історія Церкви", "Історія євангельського руху" та ін. у державних та богословських вузах. Спеціалізується на вивченні п'ятидесятницького руху в Україні. Автор 15 наукових публікацій. Разом із дружиною Катериною виховує трьох дітей.