Поради «пожежної безпеки» для служителів - Ростислав Мурах [відео]

"Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос. А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи, то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є. І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить; коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь" (1Кор.3:11-15)

Відразу бачимо, що цей текст стосується віруючих людей. Деколи ми його адресуємо людям цього світу, але насправді він написаний для тих, хто будує на Ісусі Христі.

Апостол Павло пише, що деякі наші діла згорять: не тому, що вони гріховні, чи недобрі; він них не залежить наше спасіння, але залежить наша нагорода. В Царстві Божому не буде «урівнялівки», у кожного буде своє місце. Наша з вами ціль полягає в тому, щоби те, що ми робимо, те, як ми служимо, не згоріло.

Тому, деякі поради «пожежної безпеки» для служителів:

1. Знай і зроби Божу волю ціллю свого життя і служіння!

В молитві «Отче наш» ми говоримо «нехай прийде Царство Твоє, нехай буде Воля Твоя». Божа воля є загальна і персональна (особиста).

Із практики я помічаю, що кожну церкву Бог веде в своєму конкретному напрямі: когось в соціальному служінні, когось — в служінні молоді, в музиці...

Зараз не проблема бути зайнятим, але велика відповідальність бути ефективним. Іноді в погоні на кількістю служінь можна втратити ефективність в довіреному Богом.

Не потрібно копіювати один до одного інші церкви в служіннях, перебувати в гонитві за служіннями. У нас викликає збірний образ служителя: ми бажаємо, щоби він був сильний, як Самсон; по серцю Божому, як Давид; мудрий, як Соломон; ревний, як апостол Павло. Але це неможливо, ми говоримо про певний ідеальний збірний образ. Не розпорошіть сили! Багатовекторність служіння може бути проблемою.

Відхилення від цілі Божої — це непопадання в ціль. Це гріх! Для нас, Божих служителів, гріхом є не тільки якийсь, скажімо, неморальний вчинок, а й невиконання Божої Волі.

Як пастор, я сьогодні значною мірою я сьогодні зайнятий тим, щоби оберігати свою церкву від різноманітних проектів. Чому? Тому, що сьогодні величезна кількість служінь і проектів, і конкретна церква не здатна фізично всі їх виконати.

Якщо справа, виконана нами, зроблена відповідно до Божої Волі — вона переживає нас. Христос не покрив потреби всіх, але Він виконував Волю Божу. Неможливо великою кількістю праці замінити Божу Волю і Боже ведення в нашому житті.

2. Нам потрібно бути обачним як відносно наївного оптимізму, так і цинічного песимізму, взявши на озброєння тверезий, але переконливий реалізм.

Нам потрібно не підміняти Божу ціль іншою, легко досяжною.

3. Всьому свій час і своє місце.

Є Боже Слово, є культурні і релігійні традиції, є особисте розуміння. Христос і Євангеліє — незмінні. Але люди і час змінюються. Перед нами запитання: як проповідувати Ісуса Христа в світі, який швидко змінюється?

Проблема виходить, коли культурні і релігійні традиції ставлять на один рівень із Божим Словом, або ж ставлять їх навіть вище.

4. Не бійтеся труднощів. Не бійтеся приймати складні рішення.

Жоден лідер не може досягнути успіху без труднощів. Неможливо стати олімпійським чемпіоном, тренуючись час від часу абияк. Всі Божі мужі проходили через важкі періоди життя, які формували їх, як особистостей Божих, як інструмент в Божих руках, загартовували їх.

Жоден служитель Божий не зможе бути успішним без важких рішень! Вони для нас як гірка чаша, і наша природня реакція на неї — відставити її. Але якщо необхідно прийняти важке рішення — випиймо цю гірку чашу до дна, не відставляючи її вбік.

5. Чим важкі останні часи?

В церквах багато доводиться чути про наших попередників. Але вже ми для багатьох є попередниками. Що будуть говорити про нас?

Часи наших попередників були тяжкі, бо це були часи гонінь. Сьогодні часи теж важкі, але причини тому інші. Павло говорить що особливість труднощів останнього часу для Церкви полягатимуть в тому, що вони виникатимуть не ззовні, а зсередини.

6. Шукайте перлини.

Ми служимо всім людям, проповідуємо всім людям, бо кожна людина дорога і цінна. Але з усіх членів церкви є люди вірні і здібні — знаходьте таких людей і служіть їм!

7. Формуймо бачення і стратегію.

Від тих рішень, які ми приймаємо сьогодні, залежить те, якими ми будемо через 10 років.

На наших церковних радах ми обговорюємо і вирішуємо лише наші внутрішні проблеми, чи також і проблеми того, як послужити світу?

Нам важливо вкладати в наших дітей, щоби не втратити «рибу з бочки». Зробімо індивідуальний євангелизм та сучасні технології «коньками» нашого служіння.

8. Залишаймося вірними своєму служінню!

Буде багато справ, які будуть відволікати нас від нашого покликання, але залишаймося вірними йому!

І наостанок:

9. Всі наші справи — ніщо без молитви.

Ростислав Мурах – Старший пресвітер Хмельницької області союзу ХВЄ, пастор церкви «Світло Христове», м. Кам'янець-Подільский. В своєму служінні акцентує увагу на відкритті дочірніх церков, активно практикує місіонерську роботу в Хмельницькій області. Має бачення відкрити в кожному районному центрі помісні церкви.