"Новий атеїзм" - філософський аналіз — Стефан Густавсон

Дозвольте мені провести аналіз аргументів, які наводять атеїсти на свою користь.

По-перше, я вважаю, що вони наводять несправжні аргументи в дискусії. Три приклади:

1. Як вони обговорюють концепцію Бога.

Вони беруть в якості аналога Санта-Клауса, кажучи: «люди, звісно, вірили раніше в Санта-Клауса, який приходить на Різдво, але сьогодні ніхто вже не вірить в нього. І якщо ти віриш в його існування, тобі потрібно навести аргументи на користь його існування, бо я не вірю в його існування. Те саме і стосовно Бога». Атеїзм, згідно з їх аргументами, є відправною точкою.

Але таке порівняння є некоректним, і ось чому. Санта-Клаус — опис певної фізичної особи, до якої можна доторкнутися, відчути на запах. І, звичайно, ми знаємо, що ця особа не є реальною.

Але Бог за означенням не є матеріальним, Він є духовною особою, яка не має фізичного тіла і не обмежена в часі і просторі.

Тому насправді питання таке: чи цей світ — це все, що існує, чи є ще щось поза його межами? Тому атеїсти повинні довести, що цей світ — це все, що взагалі існує, а людина, яка вірить в Бога, повинна довести, що існує ще щось поза цим світом.

2. Визначення віри і релігійного досвіду.

Що означає «вірити в Бога»? Річард Докінз визначає віру, як «сліпе слідування». Він каже: "подумайте про наш мозок. Він подібний до програмного забезпечення-симулятора, тому він дійсно може дати нам сильне релігійне переживання". І він каже, що це все, що можна сказати про релігійні переживання.

«Ідея, що наука і релігія є у вічному конфлікті уже не сприймається серйозно будь-яким серйозним істориком чи науковцем»

«Нові атеїсти» дають неправильне розуміння релігії. Воно посилилось після терористичних атак 11 вересня 2001 року, з яких вони виносять висновок про деструктивність релігії. Звісно, в цьому є доля правди — я й сам ставлюсь доволі насторожено до багатьох релігій саме через їх деструктивний характер. Крістофер Хітченс каже «релігія отруює все». Але чи насправді це так? Я погоджуюсь з тим, що багато релігійних вірувань є деструктивними і небезпечними, але чи всі вони є такими? Як щодо думки про те, що нам потрібно любити ближнього, дбати про бідних? Якщо ви відвідаєте найбідніші куточки землі, то хто там чинить найбільше допомоги? Саме християни, а не атеїсти!

Релігія не є коренем всього зла. Вона може бути коренем деякого зла, але не всього!

Проблема є в людині самій, а не в релігії!

3. Наївний погляд на науку.

Дехто з «нових атеїстів» є не філософами а вченими, і я можу бачити, що їм бракує філософського розуміння, що є наука. Саме тому вони говорять, зокрема, про конфлікт між наукою і релігією. Але це не так. Немає вічного конфлікту між наукою і релігією. Історично саме християнська віра дала народження науці. Всі ранні вчені, як Копернік, Галілей були християнами і вони були мотивовані саме своєю вірою в Бога відкривати навколишній світ.

Алістер МакҐрат сказав про це так: «Ідея, що наука і релігія є у вічному конфлікті уже не сприймається серйозно будь-яким серйозним істориком чи науковцем».

Ми повинні серйозно ставитись до науки, коли вона говорить про природу, але вона не може описати надприродні речі

Чи є Бог науковим питанням? Річард Докінз вважає, що так: «якщо існування Бога не можна довести будь-якою науковою гіпотезою, значить Його не існує». Але це не є вірним. Філософськи це називається сцієнтизмом, коли стверджується, що наука є єдиним «поводирем» до реальності. Але насправді це не так: наука є поводирем до природи, але багато галузей життя не можуть бути доведені наукою, наприклад етика — наука не може визначити, що є правильно, а що — ні.

Ми повинні серйозно ставитись до науки, коли вона говорить про природу, але вона не може описати надприродні речі. І теїзм, і атеїзм будуються на вірі і наука не може визначити тут за нас.

Будь-які очевидні аргументи теїсти і атеїсти пояснюють на свою користь, користуючись своєю логікою.

Отже, я не думаю, що «новий атеїзм» надав якісь серйозні докази на користь атеїзму. На мою думку, християнство надає дуже цікаві і захоплюючі відповіді на запитання людського життя. Якщо Бога немає, то ми — просто електрони і протони, біомашина, і все важливе у нашому житті — любов, мораль — просто зникає. Якщо ж існує Бог, то все це є справжнім.

Стефан Густавсон (Stefan Gustavsson) – генеральний секретарь Шведського Євангелічного Альянсу. Директор Credo Academy, християнського учбового центру у Стокгольмі, в якому основна увага сфокусована на культурному аналізі, дослідженнях в галузі світогляду, апологетики і благовістя. Стефан є автором декількох книг із християнської апологетики і християнського світогляду, і регулярно пише для різних шведських журналів.

Читайте також: Докінз як ілюзія - Алістер МакҐрат.