Вихід з лабіринту людського серця. Педагогіка Яна Коменського — Ігор Скрипниченко [відео]
- Автор Игорь Скрипниченко
Декілька слів про Яна Коменського (1592 — 1670). Він жив в час, коли Європа пожинала плоди Реформації.
Перший період Реформації — це був період мучеників. Наступний період — це період людей, яких неможливо було зупинити.
Виникло запитання: Реформація змінила християнство, але як змінити суспільство? І ось тоді Господь піднімає чеха Яна Амоса Коменського, який бажає написати книгу за біблійним зразком. Потім про цю школу дізнається німецький король, голландський, нідерландський, британський, і потім люди починають запрошувати його. Один богослов назвав його «вчителем вільних європейських держав».

Сьогодні книга Яна Амоса Коменського «Велика дидактика» не цінується. Але Коменський — це педагог, який будує своє вчення на Біблії. Його праці вивчали і вивчають сьогодні, але я задався запитанням: чому при цьому освіта знаходиться в такому стані?
Всі викладачі діляться на три категорії: енциклопедисти, популісти і відновники.
Енциклопедисти збагачують знаннями без практичного досвіду.
Популісти обіцяють і викладають те, що ви бажаєте чути. Енциклопедист може критикувати, але не вас, а конкретні принципи. Він говорить про те, чого ви досягнете, але не говорить про конкретні принципи і кроки, як цього досягнути.
Більшість вузів не погодилося б з тим, щоб їм протягом 5 років фінансували всі потреби і відкрили всі ресурси, але у випадку, якщо хоча б половина випускників потім не займатиметься тим, чому навчалися, чи займатиметься неякісно — щоб це фінансування повинно було бути повернене назад.

Відновник творить нове і виправляє. Він пропонує тривалі, складні, але ефективні шляхи рішення і відновлення. Він знає куди йти, як йти, куди прийти і що зробити, якщо раптом не вдалося.
Трохи про лідерство: хтось повинен пройти першим. Якщо погані викладачі навчають поганих викладачів, то хтось повинен бути «першим» поза системою. І ось тут християни можуть бути дуже корисними.
«Велика дидактика» — це не початок шляху Коменського, це вже його кінець. Початок — це книга «Лабіринт світла і рай серця», де автор пише, що кожна людина мріє про добро, світло, про хороше.
Велика дидактика не допоможе тим, хто в лабіринті світла, але допоможе тим, хто вийшов з нього. Суть лабіринту світла в тому, що людина бажає досягнути правильної цілі, але йде до неї невірним шляхом.
Одним з правильних шляхів є виховання «почуття Божественного». Кожна людина бажає краси, світла. Сьогодні популярна східна медицина — це правильна ціль, але неправильний путь.

Людина не знає виходу з лабіринту правильних цілей і неправильних шляхів. Людина може вас зрозуміти, але чим ти відрізняєшся від інших вчителів істини?
Педагог повинен допомагати людині осмислити свій шлях, і це бажання самовизначення має кожна людина.
Задача педагога полягає в тому, щоби допомогти учню сформувати такий світогляд, щоби він вибрав правильний шлях.
Світогляд формують запитання:
1. Чому ми існуємо?
2. Що найголовніше в житті?
3. Що не так з цим світом?
4. Хто і як це виправить?
Відповіді на ці запитання шукає кожна людина. Загальноосвітня школа дає неправильні відповіді на ці запитання. Християнська школа є християнською тільки в тому випадку, якщо все в ній направлене на виховання християнського світогляду в усіх сферах життя.

Вчитель повинен показати, як предмет може з християнської точки зору відповісти на запитання світобудови.
Навчати слід не звичному світському порядку речей, а істинному.
«Велика дидактика» Коменського. Ми не можемо до неї прийти інакше, як через ранню його працю «Лабіринт світла і рай серця». Суть «великої дидактики»:
— бути людиною, здатною на великі зміни;
— навчати, викликаючи насолоду;
— принцип цілісності.
Потрібно бути кращим другом, таким, який зможе вказати на недоліки і допомогти виправити їх. Необхідно навчати, розкриваючи суть предмету, цілісність, його ціль.
Ігор Скрипниченко – проректор з академічної частини і викладач Полтавської Богословської Семінарії. Аспірант кафедри теології Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.
Читайте також: Відродження протестантських підходів тлумачення Священного Писання — Ігор Скрипниченко [відео].
Людина не знає виходу з лабіринту правильних цілей і неправильних шляхів. Людина може вас зрозуміти, але чим ти відрізняєшся від інших вчителів істини?
Педагог повинен допомагати людині осмислити свій шлях, і це бажання самовизначення має кожна людина.
Задача педагога полягає в тому, щоби допомогти учню сформувати такий світогляд, щоби він вибрав правильний шлях.
Світогляд формують запитання:
1. Чому ми існуємо?
2. Що найголовніше в житті?
3. Що не так з цим світом?
4. Хто і як це виправить?
Відповіді на ці запитання шукає кожна людина. Загальноосвітня школа дає неправильні відповіді на ці запитання. Християнська школа є християнською тільки в тому випадку, якщо все в ній направлене на виховання християнського світогляду в усіх сферах життя.
Схожі матеріали (за тегом)
- Чому ми можемо довіряти своєму розуму? — Чарльз Уайт [відео]
- Круглий стіл «Далекі і близькі цілі євангельських християн у вищій школі» — Юрій Бачище [відео]
- Як організувати християнську загальноосвітню школу — Ірина Гармазонова [відео]
- Світогляд навколо нас — Антоній Бокун [відео]
- Реформація в дії. Християни і технології — Юрій Головань [відео]