Структура управління ранньої Церкви - Петро Новочехов [відео]

Ісус Христос не залишив своїм послідовникам ані систематичного богослів'я, але детальної системи управління церквою, тобто ініціативу він надав апостолам і наступним учням.

Схоже на те, що структура управління вибудовувалась церквою по мірі необхідності. На початку апостоли займались всім: вони і проповідували, і проводили молитви, і навіть роздавали їжу тим, хто мав потребу. Однак з часом стало ясно, що вони погано з цим справляються, тому вони вирішили створити нову структуру. Ними було вибрано сім перших дияконів, які і зайнялись роздачею їжі бідним.

Грецьке слово διάκονος означає «служитель» і відносилось до найрізноманітніших видів діяльності.

В римській церкві склалась думка, що дияконів має бути не більше семи, як це було колись в Єрусалимі. Однак Церква росла, і було прийнято рішення назначити не тільки дияконів, але й іподияконів, воротарів, аколуфів і т.д.

Відсутність жорсткої структури в церкві очевидно з апостольських послань. В першому посланні до коринтян апостола Павла, написаному в 55 році, він говорить про те, що одних Бог настановив апостолами, інших пророками, третіх вчителями (1Кор.12:28). В 60ті роки він на цю тему писав до ефесян, і там (в Ефес.4:11) він додав до цього списку євангелистів і пастирів.

Судячи зі всього, церкви на місцях були цілком незалежними в своїх кадрових рішеннях. Коли там виникали які-небудь проблеми, то методами апостолів були настанова, порада (див. взаємовідносини Павла з коринтянами; Іван і Діотреф, 3Ів.9).

В одних випадках церкви самі назначали собі служителів, в інших, особливо в молодих общинах, це робили апостоли (в Ефесі це було доручено зробити Павлом Тимофію, а на острові Кріт - Титу, див. Титу 1:5).

Слово «пресвітер» πρεσβύτερος переважно зустрічається в Новому заповіті в множині. В однині воно означає "старець" (2Ів.1, 3ів.1). Апостол Павло називав одних і тих самих людей пресвітерами і єпископами.

В посланні до євреїв 13:7 використовується слово "ігумен" ἡγέομαι, яке в перекладі Огієнка звучить як "наставник". Однак частіше за все це слово має значення "голова", "вождь".

Вперше ідею про необхідність строгої церковної ієрархії підняв Ігнатій Александрійський в 107 р. В його системі на вершині знаходиться єпископ, який опирається на пресвітерів, ті - на дияконів, а в основі структури знаходяться миряни.

Цю ідею підтримав Іриней Ліонський (130 - 202), знаменитий борець з єресями. Він вважав, що створення в Церкві суворої структури допоможе краще боротися з єресями і зменшити небезпеку розколу.

Єпископ Кіпріан Карфагенський (200 - 258) закріпив і розвинув ідею апостольської спадкоємності. Вона подібна до монархічної влади: Христос передав владу апостолам, ті - єпископам, а єпископи - нижчестоячим.

Цей метод управління церквою виявився прийнятним, зручним і популярним.

Над єпископами церков стояли старші єпископи, які пізніше стали називатись митрополитами і патріархами. До кінця ІV століття існувало 5 патріархій: в Константинополі, в Антіохії, в Олександрії, в Єрусалимі і в Римі. Ця структура була доволі ефективною, однак і вона не зберегла Церкву від розколів і протистоянь.

Петро Новочехов - народився в Україні в сім'ї християн-баптистів. З кінця 80-х років брав участь в просвітницькій та місіонерській роботі в деяких регіонах Росії - Уралі, Сібиру, Поволжі, а також в Середній Азії. Викладав в біблійних школах в Іжевську, Новосибірську, Саратові. Разом із дружиною Інною проводили семінари про сім'ю і шлюб. В їх сім'ї троє дітей: Ольга, Микита і Софія. Статті Петра публікувались в журналі "Інвікторі", газеті "Для тебе", на інтернет-порталах Інвікторі.орг, Базніца-інфо, Портал-Кредо.ру. Видавництво "Духовне відродження" випустило збірник статей у вигляді книги "Безбожні цінності переконаних віруючих". Другий збірник під назвою "Третє тисячоліття останнього часу" випущено в електронному вигляді (Amazon.com).

На даний час Петро і Інна ведуть консультації iHappy онлайн для вступаючих в шлюб. В 2012 році запущено новий проект "Онлайн-школа Біблєйка.орг". Петро також веде авторську аудіо-программу "Нормальне життя християнина". Сайт автора: http://peterinna.com/.