Церква в Кореї та Японії. Порівняльна характеристика [відео]

Політичний аспект

Протягом багатьох років корейці піддавалися вторгненням монголів, китайців, росіян і японців. З 16 ст. японці намагалися колонізувати Корею і добилися цього остаточно в 1910 р. Корейці страждали від японофікації культури, аж до зміни корейських імен, відсутності політичних, економічних, релігійних свобод, перебували в категорії громадян другого сорту.

Особливо страждали християни. Японська влада вимагала поклоніння синтоїстським святиням. Корейські християни відмовлялися це робити, що призводило до арештів християн, деякі з них вмирали під тортурами.

Саме християни стали в Кореї головною силою в русі за незалежність і 1 березня 1919 р. проголосили Декларацію Незалежності Кореї. Це призвело до численних мітингів підтримки по всій території країни, в яких брали участь близько 2 млн. людей. Японці кинули проти протестуючих військові сили, в результаті більше 7 тис. корейських громадян були вбиті і понад 46 тис. арештовані.

Інша ситуація склалася в Японії, яка ніколи не піддавалася окупації, але завжди виступала в ролі агресора. Японці познайомилися з християнством в 16-17 ст. завдяки проповіді католицьких і протестантських служителів. Країна відразу ж сприйняла християнство як «західну загрозу», особливо християнську проповідь про рівність усіх людей перед Богом.

Уряд приступив до жорстоких гонінь християн. Найбільш ефективною виявилася «система п'яти будинків». Якщо деінде виявлявся християнин, який не хоче зрікатися віри, члени сімей п'яти будинків навколо нього піддавалися тортурам і переслідуванням.

Місіологічний аспект

Християнські місіонери в Кореї спочатку зосередили свою увагу на роботі з простими людьми, що призвело до залучення корейських християн в суспільне і економічне життя країни. Тоді як у Японії місіонери концентрувалися на створенні лікарень і шкіл, призначених для дітей з вищих верств суспільства. Християнство в Японії поширювалося серед освіченого міського прошарку, минаючи селян і ремісників, які становили переважну більшість населення Японії. Це унеможливило масову євангелізацію країни.

Лінгвістичний аспект

Корейська мова сприяла поширенню Євангелія. Простий алфавіт, на відміну від складної системи японських ієрогліфів, сприяв загальній грамотності корейців, які з жадібністю читали перекладену на корейську мову Біблію.

Протестантські перекладачі знайшли для слова Бог вдалий еквівалент і перевели це слово на корейську мову як «Єдиний Сущий». У японському перекладі Біблії використовувалося багато китайських ієрогліфів, які могли читати тільки освічені японці. Ще одна невдача супроводжувала переклад слова Бог. Для японців переклад цього слова позначав багато різних богів, фактично, весь пантеон синтоїстських божеств.

Теологічний аспект

Корейські церкви сповідували консервативну теологію з сильним акцентом на непогрішність Священних Писань. Японські християни опинилися під впливом ліберального німецького богослов'я, яке ставило під сумнів і богодухновенність Біблії, і божественність Христа, і унікальність спасіння через хрест Христовий. Як результат, японські християни втратили сенс проповіді Христа як єдиного божественного Спасителя всього світу.

Свідоцтво віруючих

Місіонери і новонавернені в Кореї явили вражаючий приклад саможертовності у випробуваннях. У гоніннях 1866 р. з 20 тис. корейських католиків 10 тис. стали мучениками заради Христа. Тільки в 1939 р. за небажання поклонятися японським святиням було заарештовано 2000 християн, померло 50 пасторів і було закрито 200 церков.

У Японії церква прийняла ритуал поклоніння імператору як богу, пояснивши це тим, що ритуал має не релігійне значення, а політичне і є вираженням лояльності державі. Держава взяла під контроль християнську церкву в Японії. Як і церква в Німеччині, японські християни прийняли фашистський режим як владу від Бога.

Порівняння церков двох сусідніх народів ще раз доводить істинність Євангелія. Бог благоволить до гноблених і смиренних, а не до гнобителів і гордіїв. Він очищає церкву в горнилі страждань, згодом Він благословляє її Своєю присутністю, ростом і благодаттю.